Live:
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 3 hours тому: «Доброго дня. Якось сумно читати ваш лист- такі взаємні сильні почуття, кохання й водночас такі страждання. Думаю, це дійсно дуже важко обирати між своїми переконаннями й почуттями»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 5 hours тому: «Доброго дня. Перше питання яке виникає стосовно ваших слів цитата: «Хочу спробувати змінитись, але не впевнений, що вийде.» - а змінитись як?? Що має змінитись на Вашу думку?»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 5 hours тому: «Вітаю. "Для мене цнотливість це важливо. Це показник стабільності, що жінка довіряє мені й обирає лише мене, це про справжнє кохання і вірність». Це ваше право мати такі цінно»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Alter771 Age: 25

Пофигизм.

Ну, лучше, наверное, начать сначала. Работал на работе (не плохой), пригласил друзей с института, не поладил с вроде как начальницей(не понравился), начались нападки с её стороны, я уходил прямого конфликта, но от нападок защищался, не грубо, но последовательно. Это противостояние постепенно переросло в травлю, травили меня пол года, я пытался справиться с ситуацией, но пришлось уволиться. Пошел на курсы программистов(от одной фирмы), там вроде учеба (и отношения) шли не плохо(3 месяца), но, потом, видимо, кто-то позвонил на бывшее место работы и в последний месяц мне устроили травлю. Пришлось уехать в родной город... Бывший одноклассник, работавший со мной, через соц. сети раструбил какие-то слухи и меня уже в родном городе травили бывшие школьные друзья с которыми я общался. Эти школьные друзья разнесли слухи по городу они дошли к родственникам, которые тоже со мной общаться не хотят, только что выгнать не могут когда приду. Так что мне сейчас и поговорить не с кем... После этого всего я изменился (стал внутренне агрессивным), пробовал устраиваться на работу, прошел тестирование, не прошел собеседование. В другую фирму уже приняли я там побыл 2 дня и сам ушел(начиналась травля, не хотел ждать продолжения). Теперь просто лежу дома пластом, все рухнуло. Разочаровался во всём, в близких, в людях в себе. Раньше мной двигала такая картинка:"Нормальная работа, семья, друзья", словом, обычное человеческое счастье. Она растаяла, как сон, как утренний туман. Я понял что всё это нереалистично... Для меня - так точно. Что делать, куда стремиться, и нужно ли стремиться вообще, я не знаю. Поддерживает только мать(с отцом не живем с 3-х лет), если бы не она, наверное, уже свел бы счеты с жизнью. Посоветуйте что-нибудь пожалуйста...
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.