Не відчуваю власної цінності

Доброго дня!
Моя проблема у тому, що дуже часто мені зустрічаються ситуації, у яких я можу розцінюватися іншими людьми як своєрідний "пішак" або "шестірка". Наприклад, коли я виконую якусь роботу (а часом і таку, від якої напряму залежить кінцевий результат проекту), то залишаюся не поміченим. З'являється відчуття, що я роблю щось зовсім незначне, те, що ні на що не впливає. Але як тільки я поступаюся і перестаю працювати -- результат значно гіршає.
Це те, з чим я зустрічаюся дуже часто. Через це я не почуваю себе важливим, не відчуваю себе частиною системи, злагоджена робота якої може принести чудовий результат. Моя власна значимість прагне до нуля. Це зумовлено зовнішньою думкою, до якої я тісно прив'язаний. Хочеться якось відділитися від цієї думки і зрозуміти, хто я такий і чого насправді коштую.
Дана прив'язаність заважає мені у всіх сферах життя: через це у мене погіршується якість роботи, яку я виконую; я боюся рішучих дій і змін (навіть якщо вони на краще); я боюся нових відносин, знайомитися з новими людьми (навіть якщо точно знаю, що ніколи більше їх не побачу). Я перетворююся на амебу. У мене немає цієї твердості, завдяки якій я міг би навіть повести людей за собою. Я у будь яких випадках надаю перевагу тому, щоб відмовчатися і зробити точно так, як роблять інші (хоча в голові у мене інколи проскакують набагато креативніші ідеї виконання певної роботи).
Це все через те, що я не відчуваю себе цінним. Сам по собі. А такі люди зазвичай підпадають під категорію "жертви". Я сам із себе роблю жертву. А треба самоствердитися і зрозуміти врешті, що я сам із себе представляю.
Самостверджуюся я за рахунок інших людей, але ж має бути якийсь індивідуальний шлях...Я не можу його знайти((
Чекатиму вашої відповіді. Буду вдячний!