Не можу полюбити себе

Доброго дня!
Я вже замучився придумувати вихід зі своєї ситуації, саме тому я вирішив звернутися до вас.
Я не знаю як полюбити себе. Прийняти себе самого з усіма недостатками і пороками. Це заважає мені правильно оцінювати себе і налагоджувати стосунки з людьми. Я дуже часто дивлюся на людей знизу вверх, але у деякі моменти можу надівати "маску" і можу говорити на рівні. Мені часто здається, що я не достойний всіх цих радощів життя, які мене оточують. Ніби це не для мене придумано, а для всіх інших "нормальних" людей. Я думаю, що поки я не досягну своєї цілі (я хочу стати архітектором) доти я не зможу вважати, що сам чогось коштую.Я не відчуваю власного прогресу, не відчуваю, що рухаюсь до мети. У мене кожен день схожий на другий і в них майже зовсім немає різниці. Я мало гуляю (взагалі не гуляю).
Дуже часто, коли я допускаю помилки, я можу сам себе обізвати і у мене моментально псується настрій. Відчуваю, ніби у мене руки-крюки, я ні на що не здатний і втрачаю силу духу. Я не відчуваю себе людиною, яка є достойною щастя. Тут то й корінь проблеми.
Через це у мене з'являються думки про те, що я не маю права впливати на життя інших (бо я тоді зможу змінити хід думок певної конкретної людини і зіпсувати їй життя). Ось...(
Мені це все дуже отруює життя. Я хочу знайти самому собі ціну і визначити чи маю я право на щастя.
Дякую, що прочитали це) Надіюсь, що ви мені щось підкажете