Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 8 hours тому: «Психологи працюють у різних психологічних напрямах і вони Вам не підійшли. Я запропонувала Вам найпростіші практики, які Ви можете виконати сама. Але потрібна більш глибинна робо»
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 13 hours тому: «Доброго дня, Riri! цитата: «Майже 8 місяців тому розійшлась з першим хлопцем. Дуже важко проживала, але зараз уже трохи краще Ще досі підтримуємо контакт, з моєї ініціативи.» С»
Людмила Петрівна Колесник
Людмила Петрівна Колесник 17 hours тому: «Доброго дня! 🌿 Те, що Ви описуєте, — це не просто сум за колишнім партнером. Це ще й потреба у фізичній близькості, теплі, дотиках, відчутті, що поруч є хтось, із ким можна розс»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: LanaLenge Age: 31

Истерики у ребенка при любом отказе

Добрый день! Моей дочери 6,5 лет, она очень развитый, воспитанный и чуткий ребенок. Но последние месяцы она стала устраивать очень затяжные и громкие скандалы. Я не могу назвать это истериками, как бывают в более младшем возрасте, она просто начинает очень громко орать, бить ногами об пол, когда получает какой-либо отказ. Она кричит очень громко, и говорит при этом, что не перестанет этого делать, пока я или папа не сделаем то, что она хочет. Например, последняя истерика была связана с тем, что она не хотела заканчивать игру в куклы, а нам надо было ехать в магазин. Она попросила еще время, я спросила сколько ей надо времени, она попросила 5 минут. Через 5 минут я пришла сказать ей, что пора одеваться, после этого последовала истерика, где она выставляла условия, при каких она прекратит орать. Стандартные приемы, например, спросить про чувства, эмоции не работают, мы ходим по кругу,она говорит, что злится и по этому все тот час должны делать как нужно ей. Обятия или слова о том, что мы все пониманием, что сами были маленькими и чувствовали похожие эмоции, то же возвращают нас к условиям. Еще последнее время, когда во время истерики начинаешь задавать ей какие-то вопросы, например, разве стоило орать столько времени на крики, когда вопрос можно было решить за одну минуту, ей не хватает аргументов, она начинает спрашивать, что мы сегодня для нее сделали? Не купили игрушек, не отвезли в кафе или игровой центр, с ее слов мы обязаны это делать. Ночью просыпается и зовет меня то попить (хотя чашка стоит на столе), то накрыть ее, то она вообще не пмнит зачем звала. В итоге я каждую ночь хожу к ней раза по 4. И когда я говорю, что хочу спать, и не надо меня звать, чтобы накрыться - это не важно, на следующую ночь все повторяется. Во время истерик ребенок не плачет, просто орет горлом и все, громко-громко. Стали наказывать - запрещаем мультики на неделю, сладкого не даем. Но, к сожалению, такое поведение повторяется регулярно, через день точно, а то и чаще. Скажите, как правильно вести себя в этой ситуации? Спасибо .
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.