Дуже боюся дорослого життя

Доброї години дня чи ночі. Я хотіла б розповісти про свою проблему, яка турбує мене ще з четвертого класу. Це проблема дорослішання. Я дуже боюся невідомого майбутнього, через що іноді навіть погані сни сняться. Ще змалку здавалося, що не зможу гарно здати ЗНО, а потім не піду навчатися на того кого хочу, через те що не набрала прохідний бал. Зараз я в одинадцятому класі і факт того, що дитинство закінчується лякає ще більше. Боюся просто всього: погано здам екзамени, обрала неправильно професію, куди піду працювати, буду сидіти у батьків на шиї і тим самим створювати проблеми або як сама житиму і так далі. Я вже кілька разів намагалася поговорити з кимось про це - мама, тато, подруги, однокласники, вчителі. Але ніхто не розуміє мого страху! Дуже часто, поки ніхто не бачить, плачу наодинці із собою. А зараз коли сказала мамі, що можу не набрати вище 130 балів, вона дуже розлютилася. Сказала, що в такому разі ВУЗ мені не потрібен і можу відразу йти в коледж, а потім працювати. Це вразило мене по живому. Я справді переживаю, адже живу в небагатій сім'ї і не хочу обтяжувати їх матеріально. Хотіла навіть піти працювати, але батьки не дозволили. Я нічого не знаю про те як поступити в університет чи піти на роботу, чи вийти заміж. Я просто боюся, що не впораюся із дорослим життям самотужки. Є ще багато проблем які хотіла обговорити. Але не для того, щоб поскаржитися, а щоб мене послухали, зрозуміли, дали пораду і підбадьорили. Дякую, що вислухали. Гарного вам дня!