Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Здравствуйте! цитата: «Если честно я уже чувствую что опять схожу с ума. Я опять каким-то чудом оказалась в серой зоне, будучи при этом очень влюбленной. И это от части даже заво»
Марта Калина
Марта Калина 5 hours тому: «Добрий день! Ваша ситуація, коли хлопець не наближає і не відпускає вас можна назвати режимом очікування або «лавою запасних». А може йому просто потрібен друг? Він може ставитися»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 7 hours тому: «Добрий день. З Вашого опису видно, що Вам дуже непросто у стосунках із мамою. Складається враження, що її постійні зауваження й критика змушують Вас постійно виправдовуватися та»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nikc30 Age: 14

Как реагировать на поведение мамы?

Мама постоянно что-то мне предъявляет и обязательно с криками , хоть она и знает что это для меня очень травматично. Она всегда говорит , что я мало ей помогаю (хотя по моему мнению я делаю достаточно по дому). Буквально пару месяцев назад я предложила решение проблемы с помощью, говорю маме: "мамуль, давай ты мне чётко скажешь, что я должна делать, какие у меня обязанности по дому , чтобы мы не ссорились из-за этого " . Я получила такой ответ : " Ах так! Ты хочешь от меня отделиться и опуститься до уровня распределения обязанностей?! Да я зарабатываю целыми днями , ты ОБЯЗАНА делать все по дому сама (чтобы вы понимали готовка полностью на мне, убираю общую территорию каждый день и ставлю посудомойку, а она даже не знает как этого сделать). В итоге она ещё долго кричала , что я эгоистка и вообще недочеловек. Я никогда не кричу в ответ , обычно слушаю молча до конца и ухожу плакать а она ещё в след говорит "ну давай , поплачь у тебя же х*левая мать " , а это ещё сильнее меня расстраивает. Сегодня утром она снова начала меня попрекать во всем и я не выдержала ответив на "конечно ты не знаешь где лук! Ты же никогда ничего не знаешь " - " мам , а ты знаешь?" и тут понеслось.. она рассказывала какая я плохая , какая хамовитая , жалкая и бесполезная , а я тихо и аккуратно пыталась прояснить ситуацию, на что в ответ получала крики и визги . В итоге мама сказала , чтобы я шла в угол (мне на минуточку почти 15 лет) ну я пошла , села на стул в углу , сижу , молчу. Её эта ситуация выбесила поэтому она сказала вставать и выходить на улицу пока не успокоюсь ( у нас частный дом) . Какой же соблазн был выйти за калитку и уехать к бабушке, но я понимала , что этим я во-первых поставлю бабушку , во-вторых непоправимо испорчу наши взаимоотношения, в-третьих она бы пустила меня домой только когда стемнело бы, но так хотелось защитить свою точку зрения, а в итоге пришлось покориться и попросить прощения после того как она снова вышла ко мне и сказала идти в дом, а извиняться мне было почти не за что , разве что за мой грубый ответ по поводу чеснока. В общем зло берет и обидно до жути , это меня очень сильно подавляет. Что делать ? Не хочется, чтобы ко мне так относились , понимаю если бы я действительно была сильно плохой , но я и учусь на отлично и поддержу, когда ей грустно и помогу если нормально попросить , а не криками..
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.