Неконтрольована пристрасть. Як не сумувати за чоловіком, який ігнорує

Доброго вечора!

Ситуація складна, неоднозначна для мене...
Зараз з чоловіком важкий період. Нещодавно в ліжку попросив не бути брєвном. Всяке було, але була більшість разів пристрасною щиро, хоч і були періоди холоду, бував невдалий настрій. Все ж саме слово 'брєвно' сильно зачепило. І його вибачення, і намагання все обговорити, з'ясувати не зовсім позбавили від образи.

Сталось так, що мені почав писати давній знайомий, з яким 5 років тому була зустріч.. До сексу тоді не дійшло, але було дещо відверто-інтимне. Тоді була закохана в нього, марила ним, хоча ми обоє були одружені, але з великими непорозуміннями в сім'ях... І ось цього разу він звернувся до мене, починаючи з простих розмов, перейшов на флірт і більше... Розумію, що прийняла це саме через гарячі спогади і через образу на чоловіка, посилену потребу відчути себе бажаною... Власне, це від нього й отримувала. Пропонував зустрітись, говорив про те, як хоче мене..але на це відповіла, що прямо зараз точно не приїду. Хоча теж відчуваю до нього пристрасть і про це теж йому говорила. Ми дуже мило і гаряче поспілкуватись. І ось через день він вніс мене в чорний список у всіх соцмережах.
Не знаю, мене це більше образило, чи дало відчуття полегшення. Тому що не дивлячись на велике бажання – практично не була готова ні до яких стосунків з ним.

Думки про нього не дають спокою. Хоча, мабуть – він вчинив справедливо і зробив так, як для нього комфортно. Це його право і вибір. Можу знайти спосіб зв'язатись з ним. Але немає сенсу по суті. Бо це буде вже щось на кшталт переслідування.

Розумію, що будучи одруженою – не правильно приймати загравання. Але не хотілось стримуватись, то тепло від пристрасті було необхідністю...

Зараз спустошена і не розумію, що мені робити? Розлучатися страшно, чого хочу – не знаю. Почуття до чоловіка – не стабільні.

Від сукупності цього всього тремор всередині. Незатишно. Страшно. Наче, все справедливо. Але не розумію – як мені жити далі?