Live:
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 391792 для Дмитро Олексійович Ратушний Спасибо да попробую смотреть на неё с точки зрения наблюдения, из всех детей она бо»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 4 hours тому: «Доброго ранку. Насправді, в житті буває по-різному. Інколи люди просто випадково зустрічаються через декілька років після розставання, і старі почуття відкриваються по новому. Але»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 5 hours тому: «Т.е., есть две стороны, или вам настолько эмоционально больно и вы режитесь, пытаясь контролировать эту нестерпимую психологическую боль, или изолируетесь стараясь не проявлять это»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Worms Age: 22

Боязнь работы, хотя за плечами почти непрерывный стаж с 16 лет

Я всегда боролась за то, чтобы работать, ругалась из-за этого с родителями, пока училась в колледже.
В 18 получила диплом бухгалтера, но продолжала работать официантом, барменом и т.д потому что нравилось и параллельно получала высшее. С 20 лет 1.5 года работала без выходных, чтобы оплачивать обучение, копить на машину...
Пол года назад ушла с этой работы, потому что постепенно, но на постоянной основе я работала уже за 5 должностей в ночном клубе без выходных, но работа физически была не сложная. Психологически мне стало все тяжело даваться - бизнес этот шёл ко дну уже несколько лет и начальство начало срываться из-за мелочей, недовольные гости (которые вечно хотят к себе внимания со стороны руководства) тоже всячески пытались оскорбить, а администратор ставала на их сторону и при них же унижала меня, чтобы хоть этих гостей удержать... Честно, даже не могу сформулировать мысль, и с другой стороны понимаю, что теперь страх перед работой у меня из-за этого, отчасти. Я не хочу работать в общепите из-за таких гостей и такого начальства, которое будет втаптывать меня в грязь (хотя на протяжении многих лет я любила приносить радость гостям), боюсь идти на работу в офис, например, потому что боюсь, что не справлюсь с обязанностями, потому что опыта работы там у меня просто нет. Есть одна мечта - начать работать в одной гос. структуре, но туда я просто не могу попасть, потому что им нужны либо мужчины, либо если женщина, то уже рожавшая и замужняя, даже через знакомого не получается туда попасть.
У меня были сбережения, чтобы прожить эти пол года, но они ведь заканчиваются. Понимаю, что проработать с психологом лучше, но я только от одной мысли о том, что кому то придётся рассказывать это, начинаю плакать, даже сейчас... Может быть есть выход какой то, книги на эту тему, вообще почитать что об этом, или у кого то опыт такой был, может быть совет, хоть что то...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?