Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 27 minutes тому: «Вітаю! цитата: «Не маю довіри до чоловіків» Припустимо, для цього є вагомі причини. Тобто болісний досвід, коли зрадили Вас. Або Ви були в курсі, коли зрадили близьку людину. Бул»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 46 minutes тому: «Вітаю! цитата: «Останнім часом чоловік постійно словами ображає. Апелює, що не працюю (хоча була домовленість поки мою роботу поставити на паузу). Постійно незадоволений, критикує»
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз)
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз) 1 hour тому: «Добрий день, Це важко звісно. Можливо Ви б могли сформувати, яке у Вас питання до психологів ? Важливо не загнати себе в позицію, де Ви жертва. Це важче,якщо Ви залежите від »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Igro Age: 24

Страх і відсутність бажання спробувати працювати

Якщо коротко, то я взагалі не самореалізована людина. Коли я навчався в колледжі на другому курсі мені категорично не сподобалось вчитися і максимально швидко я добився того щоб підти звідти. Чи була це просто лінь, чи горомони, я не до кінця не знаю бо мені було 16 років. Тому загалом я лише отримав шкільну освіту. Після цього я поринув в себе і просто грав в компьютер, згодом я побачив себе в кіберспорті або в чомусь зв'язаному з цим. Протягом 4 років я зрозумів що нічого з цього не вийде.бо не хватало навичок, а згодом і бажання. Тому я побачив себе в якійсь схожій діяльності типу стрімінга\блогерства по ігровій темі, але для цього потрібен був більш потужний ПК, прибдати який я не міг і спробувати влаштуватися на роботу щоб його купити я теж не зміг, бо був переконанний, що робота повинна бути цікава і якою я хотів би займатися. Але йти кудись і пряцювати цілидень в мене не було бажання і в інтернеті щось підходяще, теж не вдалося знайти. Так пройшло майже 8 років без праці і однаковими домашніми днями. Всеж таки до мене дійшло що треба знайти більш менш приємливу роботу, та зароблять хоть щось, але це було тяжко на психологічному рівні, позвонити я не міг, досвіда і навичок в багатьох роботах в мене не було як і нормальної освіти. Я ловив блоки щоб просто зателофонувати по вакансії, а резюме якщо і відправляляв, то просто через страх не відповідав. зараз мені 24 і в повне в собі в цьому плані розчарування і обіда за прогавлені можливості і час, що зараз вже немає ні сили ні бажання ще щось шукати, до того вакансій які я міг би роздивлятись дуже мало, бюо мешкаю я в не великому місті. В роботі бачу тільки погане, тому якщо і шукаю то щось максимально просте і не важке фізично. Постійно думки, що так не повинно було бути, що потрібні вже свої гроші мати і взагалі це не нормально але віри і бажання так як не було так і нема( Це мене тяготить, знайти що мені цікаво теж не варіант, бо я толком не знаю. бо нічого не пробував. Якось так, якщо дуже коротко.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?