Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 4 hours тому: «Вітаю! цитата: «Безпека моя та моїх рідних не відходять далеко далеко на задній фон, просто я намагаюсь збалансувати між вивезти їх та зберегти родину(» Ось у це бажання, здаєтьс»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 4 hours тому: «На одной чаше весов есть сын, который без вас выехать не сможет и если вы его не вывезете, то через время и его может настигнуть мобилизация. На другой чаше весов муж, который как-»
question author 5 hours тому: «Реакція на відповідь № 391481 для Вікторія Василівна Коханська Вітаю! 1. Так, я живу тут постійно, але дуже небезпечно стало відносно нещодавно»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анонімчик Age: 32

З тривогою чекаю вихідних щотижня

Доброго дня, дорогі психологи! Можливо моя проблема здасться смішною, як для такої дорослої людини... Та все ж запитаю.
Помітила, що чекаю кожних вихідних з якоюсь нервозністю, тривогою, страхом.
Справа в тому, що мій чоловік кожного тижня на вихідний їде до мами. Возить її за покупками, допомагає по господарству, а також вдома в мами займається якимись своїми справами.
Мені це не подобається. Розумію, він вільна людина і має право розпоряджатися своїм життям і часом як хоче. Мені це схоже не на необхідну допомогу матері, а ніби він живе сімейне життя там, з нею, а не зі мною. В нього є плани чим він там буде займатися, а от спільних планів нашої сім'ї ніби немає. Ніби там йому завжди щось важливо і потрібно, і обов'язково. І відчуття, ніби тут зі мною він перечикує тиждень, щоб собі поїхати до мами і там жити важливе життя. На практиці в принципі більшість часу він зі мною, тобто з робити щодня приходить до нас додому. Але мене все одно якось обурює те, що в нього там постійно все важливе і він мусить. Я відчуваю себе не досить важливою в сім'ї з ним і так було завжди. Коли зустрічались приїхаючи до мене він тягнув мене в компанії своїх друзів, і я почувала себе ніби якийсь додаток до чоловіка десь там збоку. Коли переїхала до нього жити, було враження ніби він собі живе сімейно з мамою, а я десь там збоку якась зайва людина. Переїхали жити на квартиру окремо від мами, а відчуття теж саме, ніби він все одно не зі мною. Я боюся що немаю права претендувати на щось інше. А ще не розумію для чого мені така сім'я, відчуття що я не потрібна йому і зайва. Не знаю для чого я. І якщо чесно, то вже й не знаю, а чого я сама хочу саме для себе, і вже не знаю, як я хочу щоб було в стосунках. Дуже мріяла про сім'ю, а в результаті а сім'ї я розбита і нещаслива. Я втомилася, ніби стараюсь, стараюсь, а толку. Все одно я не потрібна, не цінна, не важлива.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?