Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! цитата: «Безпека моя та моїх рідних не відходять далеко далеко на задній фон, просто я намагаюсь збалансувати між вивезти їх та зберегти родину(» Ось у це бажання, здаєтьс»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 2 hours тому: «На одной чаше весов есть сын, который без вас выехать не сможет и если вы его не вывезете, то через время и его может настигнуть мобилизация. На другой чаше весов муж, который как-»
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391481 для Вікторія Василівна Коханська Вітаю! 1. Так, я живу тут постійно, але дуже небезпечно стало відносно нещодавно»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Біль Age: 28

Травма

Тато багато раз йшов з сім'ї до інших жінок і повертався назад. Коли його не було вдома зі мною зв'язок не підтримував. З мамою в мене були холодні стосунки, формальні.
Зараз коли чоловік йде до родичів або друзів на кілька годин або днів, потім повертається додому, я щоразу переживаю це як покинутість, як зраду. Розмови про те що мені не подобається і що хотілося б (наприклад щоб дотримувався домовленостей, щоб деякі вихідні був зі мною, чи якщо домовилися разом провести час щоб не міняв плани і не йшов кудись від мене – не допомагають, не розуміє, не дотримується хоч обіцяє). Відчуваю що не маю права претендувати на це – на його час і увагу, на те щоб він хоч раз в місяць залишився повністю з нами на вихідні. Не вірю що це допоможе і що він не буде розчарований, якщо робитиме це заради мене.

Відслідкувала деяку схожість між тим досвідом з дитинства і цим що відбувається зараз у відносинах з чоловіком. Розумію що це не все, може є ще щось щодо цього.

Я будую свої плани, займаюся своїми справами, але оце що чоловік регулярно покидає мене я дуже болісно переживаю. Навіть коли налаштувалася не реагувати. Мене накриває. Сльози, трусить, морозить, клубок в горлі, важко дихати. Відчуття покинутості. Розумом розумію що він не може і не мусить зі мною бути весь час. В робочі дні це не турбує наприклад.

Раніше з цим як я розумію допомагала впоратися зануреність в роботу деякий період, коли працювала і в вихідні, і ночами, але для цього я вже перегоріла і не можу, і здоров'я вже не те. Також допомагало відволікання на інших, але це мені точно не підходить, це інша тема.

Знаю що на це все є психотерапія, і я вже стараюсь більше працювати щоб невдовзі мати змогу оплатити індивідуальні послуги спеціаліста. Чи можна якось допомогти собі самій зараз? Можливо є якісь вправи чи техніки для самостійної роботи щоб трохи заспокоїтися зараз самій? Я п'ю гарячий солодкий чай, загортаюсь в теплу куртку і сиджу на підлозі, стараюсь дихати спокійніше, повільніше, глибше, це трохи допомагає, але все одно мені дуже холодно і відчуття що я можу впасти, і якось хочеться провалитися крізь землю.

П.С. Коли розписала це тут стало трохи краще. Що ще можна зробити щоб витримати до індивідуальної терапії?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?