Кохання і реальне життя

Привіт. Я доросла людина в якої є своє реальне життя, сім'я, відповідальність.

Але я не можу забути, не думати, відпустити один момент. Одного разу я зустріла чоловіка, в якого сильно закохалась. Це напевно найсильніше почуття в моєму житті.

А ще це повне співпадіння на рівні тіла, фізіології – це єдиний чоловік який мені фізично був повністю приємним. Ні з ким іншим такого ніколи не було. Мені повністю приємно і комфортно все на рівні тілесності – його зовнішність, фігура, який він на дотик, запах, його голос, як він рухається. Мені повністю все в ньому приємне. І це єдиний чоловік, чиї дотики не викликали в мене дискомфорту, напруження, огиди, на відміну від інших чоловіків. Єдиний з ким фізично поруч я могла просто розслабитися, мені не треба було захищатися, відсторонюватися, я могла просто отримувати задоволення від кожної секунди присутності поряд.

Так само і в спілкуванні, я могла з ним бути відвертою, бути собою, я відчувала розуміння, справжнє, глибинне. Ніби в нас дійсно був повний психологічний контакт.

Але є нюанс. Доходячи до піку близькості він враз все обривав, повертався стіною. Наприклад коли це відверта розмова, максимальний душевний контакт, порозуміння з півслова, і раптом ніби спрацьовує тумблер і він відштовхує, відсторонюється. Я думаю що цей момент це теж гачечки, за які я чіпляюся. А були б здорові стосунки, то не було б такої сильної закоханості, магнетизму.

Не спілкуємося рік. Подумую, що якби знала, що потрібна йому, то усе зробила б щоб бути з ним.
А розумом розумію, що може бути різне, розчарування і тд. І раптом згасне вся любов, тим паче що більше схоже на захоплення, пристрасть.
Разом з тим думаю, а може це і є моя справжня любов і я була б щаслива з ним. Не знаю. Навряд чи. Але дуже тягне до нього.

В мене сім'я і своя відповідальність. Він раніше був одружений, зараз в стосунках з іншою жінкою.
Я не щаслива в своєму житті. Про нього думаю майже щодня, але розумію що він, думки про нього – це зараз не про реальне життя зважаючи на обставини.
А от чи варто міняти обставини зі своєї сторони, щоб дати хоч шанс чомусь бути між нами? Відколи я його знаю, ми обоє були в стосунках з іншими. І просто не було шансу щоб щось склалося. Але не знаю чи склалося б, якби обставини були кращими. Чи можу я бути щаслива в стосунках?