Live:
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 30 minutes тому: «Доброго дня! Можливо, це було відігрування тієї ситуації, в яку часто потрапляє хлопець. цитата: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі м»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Плани, цілі та розваги інших людей часто незрозумілі для нас. На мою думку, це характеризує його як непорядну людину: він не дотримався домовленості, не попередив про зміну планів»
question author 11 hours тому: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі мною так само поводиться»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анастасия Age: 18

Проблема с парнем и родителями

Здравствуйте, уважаемые психологи! В моей жизни сложилась очень не простая ситуация, с которой я уже к сожелению не справляюсь. Я встречаюсь с парнем 1,5 года правда год из этих отношения он был в армии (до армии мы встречались 1 месяц), я дождалась его так как всего за месяц сумела очень сильно его полюбить. С родителями до армии я его не знакомила, а он со своими познакомил меня совсем не много. Прошел этот ужасный год армии, я была безумно счастлива, что он вернулся. За этот год мне пришлось уехать из моего города в другой - на учебу. Мой парень пришел 25 декабря, в планах у нас было вместе встретить Новый год, потом я бы вернулась в тот город где училась, а парень через месяца 2 должен был приехать туда и тоже остаться там жить. Но все получилось несколько по другому. После приезда обратно на учебу, во 2 семестре первого курса я начала чувствовать что учусь не по своей профессии, что мне это не нравится. Через месяц я решила забрать документы из ВУЗа и поступать на след. год. КОнечно, мои родители были против. С чего то они решили, что все это из-за парня. Но все-таки я забрала документы и приехала (хоть и с большим скандалом) домой. Устроилась на работу секретарем. У нас в планах с моим парнем было - снять квартиру в ближайшем будущем и жить отдельно, но пока мы жили оба с родителями и я раза 3 в неделю (в основном на выходных) оставалась ночевать у парня. Тем временем мои родители так и не приняли моего парня, при любом удобном случае устраивали скандалы, обвиняли во всех бедах моего парня. Сейчас все дошло до критической точки. С матерью своей я не разговариваю, живу у бабушки, с которой тоже переодически бывают скандалы и отдыхаю от всего этого напряжения только когда ночую у парня. Парень конечно у меня тоже не ангел, но я его безумно люблю и боюсь очень потерять. Это не детский максимализм, это я уже прошла. Тем более у меня отношения, проверенные годом армии. А родители все не могут меня понять и принять его. Я очень люблю и уважаю своих родителей, но и в то же время не могу из-за них бросить своего парня. Честно, уже просто очень устала от этого всего. Кстати, забыла сказать, что с родителями своими я парня так и не успела познакомить потому что произошел очень не приятный инцедент после которого у моего парня нет желания знакомиться, и я даже боюсь его с ними знакомить. Подскажите, как поступить в этой ситуации? Что делать? Заранее благодарю Вас.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?