Live:
question author 27 minutes тому: «Реакція на відповідь № 391514 для Володимир Анатолійович Тарасенко Шкода - про забраний телефон»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 1 hour тому: «Дякую за відверті відповіді Насправді, Ви підтвердили мої припущення. Те, що Ви ніяк не можете змиритися зі своїми невдачами та пробачити собі помилки, напряму пов'язане з тим, я»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 2 hours тому: «Доброго дня. Вцілому, згодна з колегами. Ситуація дуже болюча. Бо це сексуальні домагання, які граничать з психологічним інцестом, Але від себе хочу додати, що на мій погляд »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ольга Age: 23

Ни к чему нет интереса

Здравствуйте.

Незнаю как это свести к общему,но выйдет где-то так: ни к чему нет интереса.
Встречаюсь с молодым человеком 2 года, отношения не безоблачные,но хорошие, университет закончила с красным дипломом, семья полная, родители не особо помогают, но и не ограничивают моих стремлений, ищу работу.

Проблема в том, что я ни в чем не вижу радости и счастья, я этого не испытывала уже лет 5. Живу потому, что понимаю, какую боль могу причинить близким. Но! Я не испытываю любви ни к ним, ни к молодому человеку, даже смерть близких меня не сильно пугает. Да и смысла своего существования не вижу.
Чувствую себя эгоцентричным ребёнком, потому что на работу идти не хочу, да и вообще в идеале жить подальше от людей единственное что может казаться привлекательным.
Я тратила деньги впустую - поклонники были не из бедных( как оказалось некоторые и воровали ради меня, меня это не то что бы расстроило, скажем так,я не люблю когда мне причиняют дискомфорт или кому бы-то нибыло), просто понимаю, что надо вырастать, идти на работу, строить отношения, стремиться к большему. Я это понимаю, но это как бы одна часть меня, потому что все это надо только что бы обеспечить своим родителям безбедную старость и вроде как выполнить свой дочерний долг. (они же так много для меня сделали, выучили, вырастили). Но лично мне -ничего не надо. Я бы могла жить тупой куклой, тратящей деньги на шмотки и довольствуясь 15минутным удовольствием покупки -скатываться в депрессию.
Я вроде как раздвоилась в своих желаниях и мыслях. Но то, к чему чаще всего прихожу -мне ничего не надо. Ничего. Вакуум, самое подходящее место. Я не боюсь смерти. Когда-то чуть не задохнулась(сильно заболела) - желание появилось, но все эти 5 лет только на этом и протянула - увидела как испугались родители.
Как быть? Перспектива жизни ради других меня не пугает, но и не радует. Быть ребёнком никто не позволит, хотя наверно я пол жизни мастерски перевешиваю свои проблемы на других.
Тяжело понять себя, прийти к какому-то решению кроме как к смерти.
Больно отказываться от детской части, но и она не выход, так как краткосрочное удовольствие, не замещает интеллектуальные потребности и я снова в состоянии ничего не хочу.
Ну а что бы я не делала для семьи -это для них, не для меня. К тому же мое дальнейшее обучение никто оплачивать не собирается, а это подталкивает к работе, но и это мне не надо.
Дайте совет, пожалуйста.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?