Live:
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391942 для Володимир Анатолійович Тарасенко Щоденник - відіграє різні ролі, не одну. Наприклад - фіксація подій. Я там о»
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391926 для Алла Григорівна Веленко Не знаю, чи дійсно я зрозуміла, що ви написали. Я бачу, що у мене дійсно серія невдач »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 hours тому: «Вітаю! цитата: «Щоденник я веду, останні роки 3.» Може. поділитесь, яку роль ведення щоденника відіграє у Вашому житті? В чому він допомагає? Що відкриває? На що спрямовує?»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: AKlym Age: 18

Борьба с инфантильностью

Добрый день.
Моя проблема заключается, судя по всему, в моей инфантильности. В детстве мои родители очень строго ко мне относились в следствии чего во время учёбы в средней школе я пару раз сбегал из дома, много сорился с родителями. После таких побегов в конце концов я нашел общий язык с ними, но это был уже 11 класс. Из-за всех этих бунтов я сильно отстал в учёбе и учился я выборочно, любимым предметом была информатика, так как в будущем собираюсь стать программистом.
Где-то к концу 10 класса у меня наконец-то появилась мечта, цель, которую я очень сильно хочу достичь. Моя мечта - это выучится на программиста в моём городе и уехать на ПМЖ в Японию. Я её довольно чётко для себя распланировал: Выучится в ВУЗ'е (на третьем курсе начать учить японский) после окончания вуза проработать год в фирме и накопить денег на языковую школу в Японии, отучится там и после всего этого пойти работать программистом в Японскую фирму и жить в Токио (или Осаке, или Киото (по сути не важно)). Это моя заветная мечта, которой я хочу добится во что бы то ни стало!
Так вот вернусь к моей проблеме. Как я уже писал выше - я сильно отстал от учёбы, поэтому смог поступить в университет только на контракт (причём довольно не дешевый). И я яростно учился первые два месяца, после чего меня (по обыкновению) переклинило и я начал прогуливать пары (Я просыпался зная что я сегодня прогуляю, я ненавидел сам себя, когда вместо дороги в ВУЗ я шел гулять по городу а потом возвращался домой и сидел в интернете/за компьютерными играми). Я проклинал себя, но ничего не мог поделать :( Само собой я запустил учёбу, но если бы в тот момент, когда мои родители это заметили и начали заставлять меня учится - я бы их послушал, то я бы сдел сессию и продолжил бы дальше путь к своей мечте. Что б не растягивать текст, в общем, я вылетел из Универа. И пообещал сам себе что буду готовится весь оставшийся год и поступлю на бюджет! Я пошел на подкурсы(очень дорогие) и первые пару месяцев усердно трудился, но вот опять! Я сам того не заметив начал прогуливать! И вот, завтра у меня ЗНО, я знаю что сдам его очень плохо и опять поступлю только на контракт. Сейчас я пишу эту длинную тему в надежде, что Вы поможете мне не повторить прошлогоднюю историю, вытравить в себе инфантила и, что б я смог твёрдо ступать по пути к своей цели. (простите за столь длинный текст, зарание огромное спасибо)
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.