Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 11 hours тому: «Психологи працюють у різних психологічних напрямах і вони Вам не підійшли. Я запропонувала Вам найпростіші практики, які Ви можете виконати сама. Але потрібна більш глибинна робо»
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 16 hours тому: «Доброго дня, Riri! цитата: «Майже 8 місяців тому розійшлась з першим хлопцем. Дуже важко проживала, але зараз уже трохи краще Ще досі підтримуємо контакт, з моєї ініціативи.» С»
Людмила Петрівна Колесник
Людмила Петрівна Колесник 20 hours тому: «Доброго дня! 🌿 Те, що Ви описуєте, — це не просто сум за колишнім партнером. Це ще й потреба у фізичній близькості, теплі, дотиках, відчутті, що поруч є хтось, із ким можна розс»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Станислава Age: 18

я не понимаю, что со мной происходит

В июле 2016 уволилась с работы, которая из меня выжимала все соки, думала, что до сентября только и буду делать, что отдыхать, но как оказалось у меня было еще оооочень много энергии и еще появилась одна смелая идея (родители сказали, что это очень безрассудно, но я отмахнулась, еще ничего не было таким важным для меня), которую я «воплощала» почти месяц и параллельно тренировалась в зале 3-5 раз в неделю. Было сложно остановиться и я была вымотана. Примерно тогда у меня появилось чувство вины, что я не достойна всего, что у меня есть и с того момента я стала рушить свою жизнь. Появилось какое-то враждебное отношение ко всему окружению, даже отвращение, из-за чего я стала очень редко выходить на улицу, не говоря про университет. Фраза «все, что вы скажете, может быть использовано против вас» до сих пор крутится в голове, я перестала доверять даже самым близким, устала. А потом все стабилизовалось и так было до декабря. Вообще декабрь - это как американские горки в плане смены настроений, думала, что все связано со стрессом и решила уехать на неделю в др. город (как раз когда началась неделя рейтинга в университете, и я знала, к чему это приведет). Там было все здорово, но когда я вернулась.. Я никогда не чувствовала себя так ужасно, чувство вины усилилось и я ничего не хотела, кроме как умереть. Дело в том, что я больше не вижу никаких перспектив и выхода, чувствую себя капитаном маленького кораблика во время шторма. В январе с 2-7 опять было приподнятое настроение, за эти 5 дней я спала примерно по 2-3 часа. Я даже не знаю чего мне ждать дальше от самой себя, что делать. мне страшно
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.