Стосунки з коханим

Вітання усім. У мене дуже не стандартна проблема. Я зустрічаюся з хлопцем вже 2 роки. Усе добре в наших стосунках. але як завжди є ложка дьогтю - його друзі! А точніше друг. Можна сказати навіть що це ревність, відчуття ніби у мене забирають моє. Ми з хлопцем були студентами коли почали зустрічатись, зараз працюємо в іншому місті, а цей друг залишився у місті де вчилися, вже пройшов рік після навчання, а я досі чую як хлопець жаліється мені що скучає за гуртожитком де жив з другом, за самим другом скучає. Ще коли вчились, то хлопець, міг навіть йти гуляти з ним замість того щоб побути зі мною., або ж по магазинам з ним ходити, дійшло до того, що хлопець не міг нічого собі купити, поки друг не скаже йому чи підходить йому це, моя думка йому була не важлива. І зараз він мені говорить, Ой тож якби не ця робота і ти , то я би залишився в тому місті з другом. Він постійно як тільки є можливість їде до нього в гості. Я розумію, що для інших можливо це і не проблема, але от за характером я ^cобственница^. і ця аж занадто прив'язаність мене просто дратує. буквально нещодавно хлопець по роботі поїхав в те місто, і залишився на ніч , бо так друг попросив. Я не знаю як донести до хлопця, те що мене дратує, що йому постійно потрібно знати думку друга, що він про то думає. Купувати одяг, запитаю в друга, купувати гаджети, також шукає одобрення в друга. Кожний вечір він з ним розмовляє. Я знаю, що друзі це добре, але мені здається це перебільшення. При тому що хлопець обговорює з ним наше інтимне життя повністю. і мені не дуже приємно, коли вони шось потім можуть жартувати на рахунок цього при мені. Я говорила про це хлопцеві, він каже Я так звик все обговорювати з ним. Я навіть не знаю, якої поради у вас просити, тому що повністю викреслити друга з його життя я не можу. Але хочаб просто хочеться щоб він більше часу приділяв мені, роботі. А то я постійно тільки чую А друг те, а друг се.