Live:
question author 58 minutes тому: «Реакція на відповідь № 391314 для Людмила Петровна Колесник Дякую за відповідь і допомогу»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 hour тому: «Вітаю ! Насамперед хочу сказати: те, що з Вами зараз відбувається, — нормальна реакція психіки на надзвичайно сильний стрес. Коли людина чує діагноз "рак", мозок нерідко переходит»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 4 hours тому: «Доброго дня. З цим впоратися можливо лише так як Ви в розповідаєте. Розуміючи, що є ніби дві частини Вас. Одна раціональна, реалістична, яка бажає знайти реальну работу та працюват»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: krem Age: 34

Я ничего не чувствую…

Добрый день, на сегодняшний день у меня есть огромное желание усыновить ребенка. Все этапы организационные моменты пройдены сбор документов, получение официального заключения службы по делам детей и т.д. У меня есть поддержка родных и близких мне людей, есть материальная база, а самое главное я подготовила себя психологически к этому очень важному шагу, почти 1,5 года была в психотерапии и всячески подвергала себя сомнениям в этом вопросе. Хотела точно понимать что это действительно серьезный и ответственный шаг в моей жизни, а не заполнение своих собственных жизненных пробелов. Поэму не буду говорить о своих мотивах, у меня было достаточно много времени что бы разобрать все свои сомнения и опасения в данном вопросе, так как я не замужем и своих детей у меня нет. Мое объяснение к тому, что я абсолютно адекватна и очень хорошо понимаю все сложности связанные с этой темой.
Сейчас я в активном поиске своего малыша, неделю назад мне показали ребенка, чудная девочка 10 месяцев, совсем крошечка, очень домашняя и похожа на меленького ангела…. С ребенком мне дали пообщаться, я брала ее на руки, прижималась к ней, смотрела в ее глазки и задавала себе вопрос, моя ты или нет….
Но к сожалению я ничего не почувствовала к этому чуду….
Я много читала литературы и случаи других усыновителей и знаю что выбор нужно делать только сердцем, поэтому и страдаю сейчас, мучаюсь от чувства вины и непонимания почему я ничего не чувствую….
Я достаточно чувствительный человек, имею хороший контакт с другими детьми, обожаю своих племянников и детей своих друзей. Возможно я действительно не ее мама, а возможно я эмоционально перегорела, так как перед встречей с малышкой мне ошибочно показали другого ребенка (ошиблась медсестра)… Вообщем если у вас есть мысли на эту тему, буду рада, очень прошу отнестись бережно к моим чувствам так как тема не простая…
Спасибо!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?