Live:
question author 8 minutes тому: «Добрый день спасибо за ответ.Ну кстати да,зачем убегать в фантазии если можно воплотить их в жизнь ,ну,то что реально»
Марта Калина
Марта Калина 19 minutes тому: «Добрий день! Ви кажете, що хочете «зійти з розуму» та втекти від нудної реальності, то вашій психіці потрібен перепочинок. Також часто за нудьгою ховається або пригнічений гнів, аб»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 2 hours тому: «Вітаю ! Те, що Ви описуєте, схоже не на звичайну втому чи «лінь». Коли людині важко поїсти, випити води, прийняти душ, встати з ліжка, а сил практично немає — це стан, у якому не »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Nika

Почему не могу забыть?

Почему не могу забыть человека, с которым не общаюсь уже почти год? Испробовала уже многое и письма писала, естественно не отправляла ему, и пыталась себе объяснить, что если человек столько со мной не общается, то я ему и даром не нужна: кто хочет, тот пишет, звонит и едет! Кто молчит - тот молчит, значит я ему не нужна. А забыть все равно не получается, как в фильме - Мужчина в моей голове. Такое ощущение, что и правда он там поселился и не дает возможность думать и влюбляться в других молодых людей. Хотя интересуются мной и есть даже один настырный, который все на свидание зовет, а я не могу себя пересилить, потому что о другом думаю. И чувствую сейчас, что поступаю с молодым человеком так, как поступал со мной тот, про кого никак не могу забыть. И объяснить не могу, что о другом думаю, потому что боюсь обидеть. И гулять с ним идти не хочу ну никак, не могу объяснить этот внутренний крик души (может все еще надеюсь, что вернется тот, к кому потянулась душа). Теперь немного предистории: виделись с МУЖЧИНОЙ В МОЕЙ ГОЛОВЕ (назовем его так) всего пару раз, но общались пару лет на расстоянии (он из другого города), хотя наверное уже через год надо было делать выводы, что все не клеится. Часто человек меня игнорировал, мог не отвечать на звонки и смс, что меня собственно и расстраивало, делало мне больно, именно из-за этого не выдержала и в итоге его отправила куда подальше. Потом через время извенилась. Но наверное сильно обидела на этот раз. Раньше ссорились, но оскарблений не писала. А в тот раз просто доза терпения моя закончилась, закипела, засвистела как чайник, в общем брызги во все стороны, не сдержалась, наговорила сгоряча. С одной стороны оно и понятно, почему не пишет, не звонит. Но почему не могу забыть его и двигаться дальше? Не он первый, с кем расставалась, но как будто последний. Как будто закрылось что-то внутри и уже никого не хочу пускать в свою жизнь, в свою душу. Одно сплошное разочарование. Хотя один молодой человек, с которым сейчас общаюсь, вроди бы производит впечатление человека положительного, хорошего, но нет такого порыва души, чтобы дух захватывало, чтобы встретиться возникло желание. Еще беда в том, что знакомлюсь в интернете, все сидят там и на улице, в кафе уже никто не знакомится. И вот у меня как будто сложилось впечатление, что ничего путевого с интернет знакомств выйти не может. Вот и не подпускаю больше новых знакомых к себе близко. Может все таки время мне поможет его забыть? Клин клином не работает. Помогите разобраться
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.