Live:
question author 10 seconds тому: «Реакція на відповідь № 392044 для Марія Радченко Мабуть лякає зацікавлення до старшої за віком жінки, але це почуття є лише до неї одної. І те, щ»
question author 2 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392034 для Марта Калина Я б не сказав, що це мене з'їдає, але ігнорування цих бажань і почуттів, нічого не змінює, всеодно»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 2 hours тому: «З того, що Ви описуєте, у Вас справді деперсоналізація. З погляду психології та психотерапії деперсоналізація є захисним механізмом психіки. Переживання, тривога призводять до п»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: ____ Age: 23

не понимаю что происходит

Здравствуйте. Не знаю в чем проблема, я не знаю кто я и как я. Год назад получила пару сильных потрясений и сплошные стрессы, после этого начала сдавать. Начались сильные истерики, перестала общаться со всеми, потеряла интерес к делу, которое любила, к своей работе (не могу к нему вернуться, очень неприятно, хотя раньше жила этим), потеряла интерес ко всему и к еде. Мое состояние постоянно менялось: то приобретало что-то новое, то теряло. В зависимости от тригеров то я сильно нервничала и не могла ни спать, ни есть, ни думать, то могла лежать весь день, плакать, уставать от 3х минут просмотра видео. Иногда я возвращалась в адекватное состояние, но как только мизер сил заканчивался, становилось все очень плохо опять. И эти качели с плохого в нормальное очень утомляли. Страхи, навязчивые мысли, тахикардия, беспокойный сон, усталость. Моя низкая самооценка превратилась в самоненависть и самоповреждения. Сейчас она на уровне в приливе плохого состояния желания штрыкнуть себя чем-то или ударить, но я пытаюсь занять руки, не быть одной в такие моменты. Желать себе смерти стало нормой как и видеть мир очень плохим, страшным, сложным и опасным. Сейчас я у родителей и мне страшно покидать их. Я стала часто думать о их смерти. Стала очень агрессивной, меня задевает все и обижает все.
Я не могу нормально описать что происходит, всего так много и оно разбегается в голове, поэтому и не могу сходить к специалисту, остается пустота, я просто не могу вырваться откуда-то, не могу вернуться в нормальную жизнь, где-то застряла и перестала видеть все таким, каким оно есть на самом деле, я просто хочу умереть, но не могу ничего сделать из-за родителей, которые сильно меня поддерживают. Иногда это уходит, на часы, дни или несколько недель, как сейчас, но всегда возвращается. Все что мне остается - страдать и плакать, продолжать быть в ненависти к себе и просто утопать в плохих и негативных чувствах, я не знаю откуда они берутся и что делать, они настолько сильно переполняют меня. Я не могу ни найти работу, ни вернуться в социум, ни просто жить и наслаждаться временем с семьей.
Написать сюда это попытка хотя бы что-то сделать
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.