Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Доброго дня. Якщо слідувати Вашому тексту, то може безпека для вас було чимось більш важливим ніж якась умовно кажучи свобода емоційних проявів. Захоплення емоціями асоціювалося з»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Доброго дня. Мабуть дійсно важливо як Ви відноситеся до себе. В чому ваші сумніви та незадоволення собою. Які відношення між ідеалом Себе та реальною. Як ви це приймаєте і справляє»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Добрый день. Как я понял, вы обращались к врачу психиатру, который назначил лечение? Важна диагностика и понимание какого характера и уровня это нарушение. Потому что с другой стор»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Rina Age: 26

Есть ли выход?

Я слишком скромный и застенчивый человек, который привык выполнять почти все указания родителей.
За исключением замужества. Моя семья активно подталкивает к тому, чтобы выйти замуж.
Мне это просто параллельно, но их жалко. Им ведь так хочется похвастаться, что их примерная девочка наконец-то вышла замуж.
Мужчины мне безразличны, но другого выхода нет. Иногда я их даже ненавижу, потому что мужчина всегда и везде лучше, чем баба.
Пыталась ходить в Церковь, читала Библию и прочитала, что женщина была создана для мужчины. За то, что она стала виновницей изгнания людей из рая, она должна быть у него в подчинении. А чего стоят высказывания: «Жена да убоится мужа своего», «А говорить в церкви жене не позволяю» и др. Сейчас только на Пасху захожу, обстановка честно говоря неуютная, людей много, креститься правильно не умею, молитв не знаю. Одна женщина мне предложили в монахини идти.
Зачем мне было заканчивать вуз, идти работать, когда просто надо было выходить замуж, готовить, стирать, убирать, рожать детей. Все равно, как шутит мой папа, выйду замуж и приклею диплом на стенку.
Вся моя жизнь – практически воз неосуществленных желаний и несбывшихся надежд. Даже сейчас я живу с родителями и мне пошел 26 год (как же не хотела писать свой возраст). Мало того, отказалась от двух повышений по работе – послушалась начальника, испугалась ответственности. Друзей практически нет, хотя меня родные постоянно пилят меня по этому поводу. Но в тоже время хотят контролировать каждый мой шаг. И хотят, чтобы я была самостоятельно.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?