Про роботу і начальство
Я начебто вважаю себе дорослою людиною, та не знаю яким чином реагувати на ситуацію, яка складається у мене роботі. Мені, здається, що мені не вдасться все описати зі 100% точністю, але хоча б приблизно охарактеризую. Десь приблизно рік (але не кожного дня, а з певною періодичністю) я чую від своєї керівниці звинувачення тупості і небажанні вчитися. Крім того, мені доволі часто дають одночасно декілька видів завдань (але я розумію, що це не дивина). Так от, в таких випадках, я в першу чергу роблю те, що найбільш термінове. Але від мене вимагають виконання майже всіх завдань одночасно. І, як наслідок, у мене зараз суцільні завали. Можливо, ця ситуація більше характеризує мене з негативного боку, проте чим більше я стараюся щось встигнути, тим більше роблю якихось незначних помилок, а через ці помилки знову прилітають звинувачення в тупості та профнепридатності. Хоча на цьому місці я працюю вже більше 3 років. Траплялися за цей час різні ситуації, але такого не було.
Що зі мною не так? Або як треба сприймати цю ситуацію? Бо я вже остаточно заплуталася...
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.