Live:
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 2 seconds тому: «Вітаю «Соціальна тривога й ступор: Переїхав у гуртожиток до нових сусідів. Через страх першого контакту й тривогу заблокувався — не можу змусити себе встати, поїсти чи нормально »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 47 minutes тому: «Вітаю! Machina_tank_terminator - Ви так цікаво підібрали собі Нік. До речі, коли він з'явився - ще давно чи тепер, у стані хвороби? цитата: «Тиск дедлайнів: Навчання та практич»
Вікторія Василівна Коханська
Вікторія Василівна Коханська 2 hours тому: «Вітаю Співчуваю, що Вам доводиться через це проходити. Те що Ви написали, звучить дуже боляче. Мені видається зараз Вам потрібно що б хоч одна людина могла Вас підтримати та до»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Лилия Age: 24

Низкая самооценка, которую сформировали в детстве

Здравствуйте. Прошу Вашей помощи! Я считаю, что мою низкую самооценку мне сформировали еще в детстве. Глупо, конечно, считать кого-то виноватым в своих неудачах, но именно фундамент в виде низкой самооценки повлёк за собой кучу других неприятностей, которые мешают мне жить полноценно. Низкую самооценку мне сформировал «мой отец», хотя это чужой мне человек, он всё сделал для того, чтобы я его ненавидела. Если описать кратко, то он очень любил издеваться надо мной морально: меня он постоянно обзывал, унижал, а в старшем возрасте обесценивал любой мой успех. Это началось примерно в возрасте, когда уже ребенок понимает, что ему говорят. Наверное, это потому что ему приносило удовольствие издеваться над тем, кто не сможет ему ответить. Самое большое удовольствие ему приносило говорить, что он сдаст меня в интернат. Насколько я знаю, часто непослушных детей в момент их истерики кто-то из родителей может припугнуть. Но я сама по себе была слишком тихая, спокойная, наверное, флегматичная, и всё негативное он говорил просто ни з того ни з сего, потому что ему было в кайф унизить, вызвать страх. К счастью, моя мама была абсолютно противоположным человеком, и я очень этому рада. Но именно он сделал всё, чтобы я была какой-то зажатой. Раньше я правда не понимала, ну почему я такая трусливая, да еще и плакса? Такой невеселый фрагмент из моего детства повлёк за собой кучу пороков. Сейчас я очень стеснительная, не умею общаться, постоянно где-то в стороне, боюсь проявить себя. Я ставлю себя намного ниже других, считаю, что я хуже других,, частое чувство вины. Мне кажется, что я маленького роста, все в несколько раз выше меня. Считаю, что я ничего не значу в мире, не достойна желаемых благ. Я просто себя не уважаю, а если ко мне обратятся за помощью на работе, а моя помощь требует много моего времени, я не смогу сказать «нет», хотя понимаю, что надо… Свои дела делаю всегда в последнюю очередь, думая, что в следующий раз точно откажу, но увы...Это желание всем угодить? Я очень хочу исправить эту ситуацию, быть главным человеком в своей жизни, и вообще чувствовать и воспринимать себя достойно, но как мне теперь починить себя? Надеюсь на Вашу помощь
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?