Причини агресії до російськомовних переселенців

Я не хочу нічого говорити про ймовірні масштаби цього явища (хочу надіятись, що вони невеликі), але, на жаль, зараз існує така проблема, особливо на заході країни — докори переселенцям за російську мову.

Я сам із заходу, і за таку поведінку деяких моїх земляків я відчуваю іспанський сором. Така поведінка здається мені неадекватною, нерозумною, а подекуди навіть жорстокою.

Декілька днів тому я побачив відео, яке мене просто шокувало. На цьому відео волонтер відмовляється видавати допомогу переселенцям, які зверталися до нього російською. Він каже їм, що він їх не розуміє і не зобов’язаний розуміти. Мене шокувало не стільки саме відео, скільки реакція в коментарях, де більшість коментаторів підтримали цього волонтера і засудили жінок, які зверталися до нього російською мовою. Мені дуже важко зрозуміти, що в голові у цих людей. Чому російська мова їх обурює, але не обурює те, що він відмовляється видати їжу переселенцям? Не видавати їжу переселенцям, які щойно повернулися з розбомблених міст — в цьому є щось садистське.

Це крайній випадок. Надіюсь, що випадки такої неадекватної жорсткості є поодинокими. Більшість жителів заходу України все-таки допомагають переселенцям, хоча деколи (надіюсь, нечасто) й докоряють їм за російську мову. Деякі з них не докоряють прямо, але пишуть гнівні дописи й коментарі в соцмережах.

Але навіть у таких випадках, коли це обмежується коментарями на Facebook, мені важко зрозуміти, що в головах у людей, які це пишуть.

Чому вони не розуміють, що докори й агресія не будуть сприяти тому, щоб переселенці переходили на українську, а будуть лише заважати цьому процесу, робити тільки гірше? Чому вони зміщають свій гнів зі справжнього агресора (росії, росіян) на жертв цієї агресії (жителів сходу й півдня)? Чому вони сприймають жителів міст сходу й півдня як ворогів, замість того щоб сприймати їх як побратимів і друзів? Чому вони не розуміють, що їхня агресія до переселенців грає на руку справжньому ворогу (росії), адже послаблює нашу єдність?

Буду вдячний, якщо професійні психологи пояснять мені, які можуть бути психологічні причини у такої явно неадекватної поведінки. Це виглядає так, ніби в цих людей є потреба змістити свій гнів зі справжнього ворога на якийсь замінник, що зовні нагадує цього ворога. Але для чого це їм?

Мене цікавить саме психологічний бік цієї проблеми, а не морально-етичні оцінки, політичні міркування чи юридичні аспекти. Надіюсь, ця тема не переросте у мовно-політичну сварку.

Заздалегідь дякую за відповіді.