Live:
Марта Калина
Марта Калина 3 hours тому: «Добрий день! Рішення про корекцію статі має приймати сама людина, яка досягла 25 років та має відповідні медичні показання. Бажання змінити свою зовнішність та тіло раніше, щоб від»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 5 hours тому: «Доброго дня. З вашого невеличкого листа добре зрозуміло ваш стан- вам дуже погано. Ви потребуєте підтримки? Співчуття? Розуміння? Я думаю, ви б змогли тут це отримати, якби нада»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 6 hours тому: «Вітаю! цитата: «таке відчуття що я для нього пусте місце після 16 років подружнього життя,» Співчуваю Вам. Схоже, щ Ви дуже разчаровані тим, як до Вас ставиться чоловік. До всьог»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Anna Age: 21

Страх перед отношениями

Здравствуйте, уже несколько лет замечаю за собой что никогда меня не тянуло в отношения. Пока все вокруг с малых лет выстраивали какие-то отношения, пускай и детские, я была одна и недоумевала, неужели они не понимают что это все выглядит очень смешно, несерьезно, нелепо. Я в целом очень скептически относилась и отношусь к отношениям между людьми, чей возраст 12-17 лет. Однако, если в момент переходного возраста я все свои страхи сбрасывала как раз на эту нелепость, то сейчас, когда я можно сказать уже взрослый человек, понимаю, что дело в чём-то другом. Опишу на примере. Общаюсь я с мужчиной, долго, мы в статусе друзей и нам обоим комфортно. Если я вижу что начинаются хоть какие-то попытки перейти на другой этап, то подсознательно уже хочу убежать от общения с ним в целом. И убегаю. Мне становится не комфортно, я будто бы теряю свою безопасность. При этом я могу переспать с этим человеком, но только если мы условились что он не будет расчитывать на что-то большее, не будет никаких намеков и попыток. Также я не люблю принимать подарки от мужчин. На днях мне подарили розы, но мне было не комфортно на них смотреть и я выбросила букет. Комплексов никогда никаких не было, если не считать вес, но и извините, я все таки девочка), а с весом, если объективно, все хорошо, заниженной самооценкой не страдаю, в общении проблем не было, люблю общаться с людьми, люблю быть вне дома. Семья полная, отец пил в детстве, но моментов, которые бы сильно отпечатались, не помню. Сейчас мы с родителями как лучшие друзья, полная гармония.

В голове очень много мыслей на тему своего страха, но не получается собрать их в кучу и описать здесь. Единственное, что я смогла найти и что как мне кажется более четко отписывает мои ощущения - это «контрзависимость». А вопроса или даже просьбы всего две. 1. От чего исходит этот страх открыться? 2. Какие приемы вы можете посоветовать, чтобы хоть немного тронулся лёд?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?