Я тривожна, а родичі спокійні

Доброго дня! Я тривожна людина і дуже сильно боюся будь-яких, навіть віддалених вибухів. Коли їх чую починається паніка, все тіло тремтить і хочеться кудись бігти. Під час тривоги я завжди сиджу у коридорі і молюся, щоб не прилетіло. У той час мої родичі, чоловік та свекровь, взагалі не звертають увагу на сирени і продовжують займатися буденними справами, а у ночі спокійно сплять під звуки сирен. А мені моторошно вночі в коридорі під час тривоги, у цей час дуже хочеться, щоб хтось був поруч, обняв та потримав за руку, але усі сплять і я сиджу одна, як найбільший панікер, а потім навіть після відбою кручусь і не можу заснути. Навіть коли щось прилітає, якщо це далеко, то чоловік сидить у коридорі максимум хвилин п'ятнадцять, а свекровь взагалі не звертає уваги. Хоч в інших речах вона ще той панікер, наприклад постійно панікувала з приводу Ковіду і усіляких хвороб, та война для неї, наче якась буденність( Вони обидва вважають, що я перебільшую і занадто гостро реагую,а мені страшно ще і за них, коли вони ігнорують тривоги. Як мені прийняти їх такий вибір не надто дбати про безпеку і як навчитися самої заспокоювати себе під час сирен і, тим більше вибухів, коли вночі сиджу наодинці в коридорі. Дякую заздалегідь.