Самотність
Я по натурі екстраверт, мені важливо бути в оточенні людей. До воєнного стану працювала в офісі, там хоч якесь спілкування, зустрічалась з подругами. Наразі працюю віддалено, подруги пороз'їжджались і, якщо вже чесно, деякі не мають такого бажання спілкуватись, оскільки зайняті своїм життям, хлопцями і т.д.
Я намагалась завести дружні стосунки в танц. колективі, де займаюсь, але моє враження, що я нав'язуюсь або ж мене просто використовують коли зручно. Я не сказала б, що прям мрію стати подругами з тими дівчатами, оскільки бачу, наскільки різні наші погляди на багато речей. Можливо, це і через різницю у віці, з деякими вона 5 років (я старша). Мені важко зблизитись з людьми, люди плюс-мінус мого віку вважають мене надто серйозною чи щось типу того. А я вважаю себе зайвою серед них, вони обговорюють стосунки з хлопцями своїми, а у мене нема таких історій. Я відчуваю потребу хоча б у якомусь спілкуванні, відчуваю себе самотньою, нікому не потрібною і т.д., хоча головою розумію, що вже доросла і маю бути самодостатньою. Як позбавитись цього почуття самотності і непотрібності? Порадьте щось, будь ласка.
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.