Як сприймати сумніви чоловіка в батьківстві?
Я знаю, що він єдиний мій чоловік за останні 5 років, іншого навіть в думках не хотіла. Радію з того, що маю такий прекрасний подарунок долі. Але він прямо озвучив, що сумнівається, і радість від звістки про вагітність не буде повною через це. Хоче зробити ДНК-експертизу, щойно стане можливо. От і по суті питання: як мені реагувати? З одного боку я можу зрозуміти його почуття, але недовіра - це одна з причин чому я пішла від нього, ревнощі зашкалювали, хоча приводу жодного не давала. З іншого боку - не хочу всю вагітність цим перейматись, бо мені треба буде його підтримка і на пізніших термінах і в родзалі, а він в своїх сумнівах не зможе її давати, або ще це почне викликати в нього відразу чи агресію... Я знаю що батько він, мене не лякає ДНК-тест, але чекати місяці, поки він перестане сумніватись...Думаю, варто просто радіти своєму стану в повній мірі і готуватись до зустрічі з малям. Що порадите, Панове Психологи?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.