Live:
Марта Калина
Марта Калина 25 minutes тому: «Добрий день! Відпустити минуле і почати жити - це глибоко особистий процес. Для кожної людини він виглядає інакше, бо ми маємо різний досвід та виховання; різні типи прив'язаності »
Марта Калина
Марта Калина 57 minutes тому: «Добрий день! Ваш запит надзвичайно актуальний. Неконтрольоване використання ґаджетів призводить до проблем із психологічним і фізичним здоров’ям людей, бо мобільна залежність (номо»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 3 hours тому: «Доброго дня. Я розумію, чому Вам шкода сина. Для Вас зараз важливо не просто «забрати телефон», а не травмувати його покаранням і водночас допомогти йому навчитися контролювати »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik1201 Age: 24

Сожаления о прошлом, психическая болезнь

Здравствуйте. Извините, что на русском, я украинским не владею. Я болею шизофренией, сейчас у меня спокойный период. Болею с 16 лет. Принимала болезнь очень долго, в течении 8 лет. Почти ни с кем не общаюсь из бывшего окружения, по этой причине. Из-за болезни у меня открылась долгая стадия депрессии, но в последнее время как-то легче стало, помогают духовные практики и здоровый пофигизм. В периоды когда у меня была активная фаза болезни, я делала плохие вещи, в том числе имела сексуальный опыт с теми, кто моим состоянием воспользовался (они видели что я не в адеквате, и склоняли меня к сексу, а я не была в состоянии здраво мыслить, и не отказывала). До болезни я училась отлично, претендовала на золотую медаль, меня учителя часто хвалили, но я не пользовалась популярностью, а точнее напротив, была стеснительной. Теперь я больна, пыталась получить образование, но срывалась каждый раз. (В течении 4 лет). Сама я чувствую себя в свои 24 на 54, как будто уже на пенсии, жизнь меня мало интересует. Два раза пыталась отравиться таблетками, но обе попытки были неудачными( наверное, к счастью). Проблема в том, что я не знаю как жить дальше, без образования, с позорным прошлым и с этой тяжёлой для других болезнью. Свободное время( а оно у меня предостаточно, я сижу дома, и кроме мини-работы по дому ничем не занимаюсь) трачу на чтение книг, разных по тематике, и просмотром образовательных программ на Ютубе. Мне нравится психология, но из-за болезни я же не смогла бы работать нигде с таким диагнозом, тем более психологом, хотя поступала и на психологический тоже. И очень жалею, вплоть до ненависти и отвращения к себе, за свои срывы, самый сильный и долгий был в прошлом году, в октябре, после 2-х годовой тишины (два года я жила без шизофренических причудов, была адекватной, ничего плохого не делала). Два месяца назад, в августе, после моего дня рождения, я отравилась таблетками, чтобы уйти из жизни, но меня вовремя откачали. У меня два вопроса, хотя может они и не очень нормальные. Первый - чем заниматься в жизни, если ты инвалид-шизофреник? И второй- как смириться со своим прошлым, в котором я делала глупые ненормальные поступки, и опозорилась перед окружающими; перестать об этом думать и жить дальше, попытаться прожить жизнь правильно, даже если прошлое такое уродливое и репутация растерзана? Простите, что такой длинный монолог, буду благодарна прочитать ответ психолога. Хорошего дня вам)
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?