Live:
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 4 minutes тому: «Вітаю. Я погоджуюсь з вами, що фрустрація могла виникнути на тлі кризи, і якої - зараз важко сказати. Криза в стосунках може бути частиною вікової, а може існувати самостійно, без»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 hour тому: «Вітаю ! Те, що Ви описуєте, не виглядає смішним чи недоречним. Це дуже людський біль — оплакувати не лише те, що було втрачено, а й те, чого, здається, ніколи не сталося. Можли»
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 391353 для Віталій Вікторович Бондарчук Прийняття людини такою як є, зустрічається нажаль дуже рідко. Зазвичай у людині пр»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: настик Age: 15

я не знаю что мне делать и мне не к кому обратиться

мне очень плохо морально ещё с давна, в детстве я этого не замечала но сейчас с каждым годом это становится всё заметнее и всё хуже. в детстве по скольку наша семья была не самой обеспеченной мама с бабушкой и дедушкой работали постоянно из-за чего с 5 лет я всё время сидела дома одна(иногда могла с дедушкой остаться но редко) из-за этого как я подозреваю у меня очень сильное чувство одиночества и когда все были дома то стояли постоянно крики, ссоры но для меня это было как глоток воздуха ведь хотя бы так, а не сидеть одной. сейчас мы с мамой живём сами(они с папой в разводе и я с папой особо не поддерживаю связь потому что ему всё ровно на меня и мне на него так же) она всё так же работает 24/7 а я сижу в гордом одиночестве, но сейчас хотя бы не так страшно и грустно как в детстве. это одно из, самая главная проблема в том - что помимо одиночества я чувствую, даже не так я ничего не чувствую уже 2 год прям полностью ничего я причиняю себе боль чтоб заполнить пустоту внутри, почувствовать что я живая и ещё существую или таким способом пытаюсь побороть эту невыносимую тревогу которая со мной 24/7 мне очень плохо, у меня нет сил ни на что и это даже не просто выгорание и апатия с которыми я ещё хоть как-то справлялась, тут я просыпаюсь и думаю только о том что лучше бы я заснула и не проснулась и так каждый день у менч нет сил этого выносить, я не могу пойти к психологу, психотерапевту или психиатру потому что нет денег и нормальных отношений с мамой, сколько бы я с ней не пыталась наладить наши отношения она этого не хочет походу, потому что я к ней отношусь с понимаем, уважением и люблю её любой, а она только что и делает обесценивает меня, мои поступки, мои чувства, мысли, никогда меня не слушает и говорит что это всё подростковое и я всё себе выдумываю. я просто хочу умереть и не чувствовать себя плохо, я не вижу смысла продолжать дальше существовать. я хочу чтоб это могли прокомментировать взрослые обученные люди которые в этом смыслят и может тогда я сделаю какой-то вывод, но сейчас это просто треш
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?