«Добра родина та, в якій чоловік і дружина вдень забувають, що вони кохан...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Кет Age: 34

"Напрягає" сестра чоловіка. Це моя ревність чи справді порушення кордонів нашої сім'ї з її боку?

Доброго вечора, шановні психологи! Допоможіть розібратися. Мене, як то кажуть, тригерить поведінка чоловікової сестри. Їй 35, незаміжня, зараз перебуває за кордоном, працює там (Виїхала з початку війни). І оскільки особисте життя в неї не дуже склалося, вона тулиться до нас: то гостинці частенько з-за кордону передає; то каже своєму братові (тобто моєму чоловікові): купуй машину, що тобі сподобалася, а я допоможу з грішми (позичу)... А нещодавно телефонує і питає у чоловіка: коли в нього відпустка? Мовляв, вона взяла на кінець червня, то й він щоб брав у ці дні, бо вона приїде, а тим паче, що в дітей (племінників) день народження.
Що чоловік? Звісно, йому приємно і він нею пишається, це помітно (сестра заробляє непогані гроші, і у разі чого завжди може підкинути-позичити). За відпустку. Я натякнула чоловікові, що зі мною треба погоджувати такі речі...тепер він сестрі і своїй мамі каже, що коли буде можливість її взяти, тоді й буде... Один із прикладів (збоку напевно виглядає як перетягування ковдри) . Але я розумію, що якби у сестри чоловіка була своя родина, то свої ресурси вона направляла б туди, це закономірно.. А так, буду відверта: мене вона дратує! Не скажу, що надто вже лізе в нашу родину: дзвінки раз на тиждень по вайберу із запитаннями що ви, як ви. Але ось такі ситуації мене чомусь виводять. Бо чоловік ніби боїться її образити, хоче зробити приємне.... Типу родина ж...та й допомагає вона нам .. А я міркую так. У неї є коханий, він військовий, чому б, наприклад, не планувати з ним ту ж саму відпустку? Та й загалом не прив'язуватися до нас. Можливо, я ревную (у мене теж є рідна сестра, але стосунки з нею не дуже теплі)...
Тепер про мої відносини із самою сестрою чоловіка. Вони досить цікаві) то ми з нею сидимо до ранку з вином, обіймаючись і ридаючи, зізнаємося одна одній у любові (зазвичай у перший день її приїзду), то терпіти одна одну не можемо - дратує поведінка її моя, і навпаки, це відчувається і ми іноді цього навіть не приховуємо одна від одної.
Розумію, що заборонити їй ставитися ось так до свого брата/і навпаки...ну смішно, правда ж? тим паче, він один опора залишився для неї і матері - тато помер. Але мене дратує, коли свекруха постійно нагадує чоловікові: зателефонуй Каті. А ти дзвонив Каті?... Свекруха мене теж не дуже любить) у неї поняття таке: брати, сестри, мами - це рідня. А невістки, зяті - це чужі люди...Наговорила я вам тут))) змінити інших людей я не можу. Вихід - працювати над собою.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?