Дірка в душі
Я зраджувала свого чоловіка (переписки, поцілунки, секс) і це жахливо. Він про це не знає. Це сталося коли були проблеми в стосунках і вирішувати їх я не вміла, і відпустити його не вміла, а зробила те що зробила слідуючи прикладу батьків і оточення, але мене це ніяк не виправдовує, бо для мене це жахливо хоч в моменті я цього не усвідомлювала. І я не знаю що з цим робити тепер. Я не знаю що я відчуваю до чоловіка і чого я хочу в плані стосунків з ним надалі. Сказати правду про зраду заважає інстинкт самозбереження — я на 99,9% припускаю що за таке він в афекті може вбити. Разом з тим він може про це дізнатися і не від мене в будь-який момент. Піти просто так, нічого не прояснюючи це теж брехня і нечесно. Але це хоча б дало мені і йому час пожити інше життя. Але для мене це не буде з чистого аркуша. Відмінити, відмотати те що вже сталось вже не вийде ніяк. Чи засвоїла я урок, чи може це повторитися — все ще були моментами думки, що якби була нагода, то я б попри все знову пішла б на все з тим коханцем, а в інші моменти картаю себе за це і думаю що категорично ні і ніколи і це не припустимо. Що з цим можна зробити тепер? Це дірка в душі, я почуваюсь огидною, мерзенною, жахливою, жорстокою, я не хочу такою бути.
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.