Неприємна ситуація та реакція чоловіка на неї

Добрий вечір. Сьогодні сталася неприємна ситуація зі мною. Виїзджаючи з двору у вузькому просторі між двома будівлями заднім ходом, пошкодила бокове дзеркало на машині чоловіка. Водійський стаж у мене невеликий - 3 роки. За весь цей час жодних таких ситуацій не виникало, все було добре, це вперше, і так як моя машина зламалася, чоловік запропонував свою. Я одразу сказала йому, що боюся її брати і тим більше виїзджати в таких складних умовах, бо практичних навичок водіння на механічній коробці і ще й на великогабаритному автомобілі в мене немає. Просила його допомоги, або щоб хоча б постояв поруч і скеровував, якщо щось не так, на що він постійно
відмовляв, щоб я навчилася сама і кричав, що якщо я маю права, то повинна у будь- якій ситуації справлятися сама. Кожен виїзд на цій машині для мене був стресовим, бо я дуже боялася подряпати або пошкодити його машину, саме під час цього виїзду у вузькому просторі. І сьогодні це сталося, я слідкувала за корпусом машини, а за дзеркало забула... Я дуже засмутилася, розхвилювалася, плакала, одразу все розповіла чоловіку. На що він відповів, що він чекав, коли це станеться, коли я її подряпаю або розіб'ю дзеркало. Що це ще раз доводить, що я не вмію їздити і т.д. (про нецензурну лексику та обзивання писати вже не буду) Мене це засмутило ще більше, бо виходить, що він таким чином хотів мені довести, що я нічого не вмію. І виходить, що навіть в глибині душі порадів з того, що так сталося... Але ж я не просила давати мені машину, і попередила одразу, що мені важко і страшно виїзджати в цьому місці. Зараз він зі мною не розмовляє, ігнорує... Так, я очікувала, що буде бурхлива реакція з нецензурною лексикою і т.д., я навіть не сподівалася, що може бути інакше, тобто була готова морально вже до цього, але ж ця фраза не виходить з голови , що він чекав цього моменту коли це станеться. Як пояснити таку реакцію? Як мені себе повести, щоб виправити ситуацію? Я вибачилася вже, пояснила чому так сталося, готова навіть купити нове дзеркало ( хоча саме скло ціле, просто пластик всередині пошкодився). І чи варто взагалі приймати цю ситуацію так близько до серця? Хочеться почути погляд зі сторони на це все. Бо я не можу ні їсти, і ні про що інше думати...