Дружба з елементами стосунків, страх відповідальності та «статус на паузі» — чи є перспектива і як не втратити себе?
Раніше ми вже були у стосунках, і тоді я їх розірвала. Після цього він не захотів відновлювати стосунки, а згодом ми перейшли в проміжний формат: зараз між нами близьке спілкування, де по факту багато чого схоже на стосунки — проводимо час разом, є тепло, поцілунки, інтим, турбота, він сумує, підходить миритися після сварок і хвилюється, коли мені погано або я плачу. При цьому офіційних стосунків немає. Коли я запитувала, чи не користувався він мною в плані сексу, він казав, що ні і що це не головне — мовляв, якби йшлося лише про секс, усе б ним і обмежувалося. А на запитання, навіщо цілує чи дзвонить, відповідав, що просто сам цього хоче.
Зараз він каже, що стосунків не хоче, бо «не готовий», і просить дати час «стати на ноги», а далі «час покаже», радячи не вигадувати зайвого. Він запевняє, що нікого іншого не хоче, але для нього стосунки — це велика відповідальність, повна самовіддача та уявлення про те, що дівчина має бути на його забезпеченні. Крім того, у нього був важкий досвід у минулих стосунків, де його морально виснажили, і він сам говорив, що йому важко відкритися для когось і що ще однієї втрати він просто не переживе — тим паче, що раніше я вже пішла від нього.
На тлі цієї невизначеності в мене росла тривожність, ревнощі та емоційні зриви. Я усвідомила, що в моменти напруги почала поводитися так, як він згадував про колишню: перевірки переписок, тиск, сльози, істерики. Пізніше я припинила перевірки і намагалася це зупинити, але напруга й недовіра залишалися.
Сьогодні ми поговорили відверто. Він сказав, що я стала до нього теплішою, що я красива й добра, подобаюся йому і він по-своєму сумує, але не відчуває до мене того тепла і тих почуттів, які відчуває до нього я. На запитання, чи можуть почуття з’явитися далі або як мені сподобатися йому більше, відповів, що «такого немає», «не знає» і що потрібен час стати на ноги. Він визнає, що не може дати мені ту увагу, якої я хочу, і запропонував бути друзями. Я сказала, що нам краще якийсь час не спілкуватися.
Мені зараз дуже важко: з одного боку, я бачу його страхи і вдячна за чесність, з іншого — відчуваю біль, образу через відчуття «зручності» і страх, що коли спілкування відновиться через кілька днів чи тижнів, мої почуття нікуди не подінуться і все піде по новому колу.
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.