Розвиток пізнавальних здібностей учнів

Розвиток пізнавальних здібностей учнів,
вплив навчального матеріалу на психічний розвиток особистості

Функції шкільного підручника та розуміння навчальних текстів

Підручник – особливий жанр сучасної науково і педагогічної літератури. Нині цей жанр має високий теоретичний, методичний і літературний стиль, рівень подання матеріалу. Основні функції шкільного підручника полягають у тому, щоб забезпечити можливості засвоєння (присвоєння) наукового матеріалу, що відповідає програмі і сприяти психічному розвитку. Відповідно до цього в підручники повинні бути зрозумілі. Розуміння учбових текстів представляє собою складну пізнавальну діяльність. Розуміння як психологічна діяльність – це диференціювання, аналіз речей, явищ, їх якостей, реалізація зв’язків (синтез). В результаті аналізу через синтез відбувається перехід від нерозуміння до розуміння.

         Для цього оптимальний текст підручників у змісті має нові для читача якості, але при цьому включає “опорні точки” для досягнення мети – адекватного розуміння змісту. Такий текст сприяє активній мисленнєвій  роботі читача і, як слідство, психічному розвитку.

         На основі досліджень з проблем психології засвоєння сформовані важливі положення:

1.     Процес засвоєння матеріалу підручника починається від деякого, досягнутого раніше рівня знань, який складає основу засвоєння нових знань на початковому етапі навчання і далі, в процесі засвоєння кожної нової теми

2.     Засвоєння знань і психічний розвиток особистості утворюють єдиний процес, який підкорюється загальним психологічним закономірностям. Психічний розвиток створює момент і слідство засвоєння знань, а сам процес лише при сприятливих умовах  забезпечує можливості психічного розвитку.

Однією з таких психологічних умов є стимулювання у роботі з підручником пізнавальної активності, пізнавальної мотивації, інтересу до навчання і забезпечення розуміння учбового тексту.

         Серед вимог до підручника все частіше висувається вимога створення підручників, цікавих для учнів і таких, що позитивно впливають на розвиток  пізнавальних інтересів.

         Пізнавальний процес не є чимось зовнішнім, додатковим по відношенню до учбового процесу. Наявність інтересу – одна із суттєвих умов успішного перебігу учбового процесу і свідчення його правильної організації. Відсутність інтересу у школярів є показником недоліків психічної і дидактичної організації навчання. Багатьма дослідженнями доведено, що інтерес стимулює волю і увагу, сприяє розумінню матеріалу, допомагає більш легкому і стійкому запам’ятовуванню. Інтерес сприяє закріпленню активної, творчої позиції особистості. Знання, засвоєнні без інтересу часто залишаються формальними.

Умови формування пізнавального інтересу

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє виділити найбільш важливі умови для формування пізнавального інтересу: це розумова активність учня, оптимальний для кожного учня рівень трудності і самостійності в роботі (слід зауважити, що самостійність – один із найсильніших стимулів виникнення пізнавальної активності), наявність емоційно-образного компоненту, постійне отримання учнем інформації про результати своєї роботи.

Ставлення учнів до підручників

Як ставляться учні до підручників. Обласним центром практичної психології і соціальної роботи дослідження цієї теми. За допомогою мозкового штурму “Асоціації зі словом підручник” виявлено, що підручник асоціюється у учнів старших класів зі школою, каторгою, книжковим ринком, світлом, простором, безоднею, загубленою книжкою, шпаргалкою.

При проведені аналогічного дослідження Л.А.Концева (НИИ общей и педагогической психологии)  виявила, що існує емоційний бар’єр у «відторгненні» учнем  роботи з підручником. Тому, які б об’єктивні можливості не були закладені в книзі, школярі їх не використовують. Виявилось, що багато старшокласників, особливо сильних учнів, взагалі не користуються підручниками при підготовці домашніх завдань. Для цього вони використовують конспекти, записи, зроблені під час пояснення учителя, підручники для тих хто вступає до вузів.

Одна з причин такого емоційного бар’єру – невміння працювати з підручником. Виявилося, що учні не володіють самими елементарними прийомами роботи з підручником (виділення головної думки, складання плану, відповіді на питання до тексту, короткий переказ).

Завдання для розвитку навичок роботи з підручником

Розроблено ряд завдань, направлених на розвиток такого вміння. Наприклад,  до таких типів завдань можна віднести: завдання, які вимагають пошукової діяльності, самостійний підбір і активне конструювання потрібних учбових об’єктів, завдання типу інтелектуальних ігор, завдання на активне перетворення учбового матеріалу, завдання прогнозування.

Як зробити роботу з підручником цікавою та творчою

Чи можна зробити роботу з підручником цікавою, творчою, говорячи іншими словами при яких умовах підручник може сприяти тому, щоб учень став активним учасником учбового процесу?

Не дивлячись на складність, проблему вирішити можна, якщо підійти до конструювання підручника з урахуванням психологічних особливостей:

1.     Орієнтуватися на психологічні закони засвоєння

2.     Враховувати особливу значущість перших етапів навчання, здатних сприяти успіху чи неуспіху роботи учня

3.     Враховувати особливості взаємозв’язку навчання і розвитку. Враховувати “зони ближнього та дальнього розвитку”

4.     Реалізовувати на практиці тезу про особливу роль знаків у розвитку  мислення, пам’яті, уваги. Використовувати знакові опори як засіб для засвоєння змісту підручника.

В результаті роботи з учнями, обласним центром практичної психології і соціальної роботи (Сухенко Я.В.) було зібрано думку старшокласників, а саме їх пропозиції щодо вдосконалення підручників

Пропозиції щодо вдосконалення підручників

Пропозиції щодо вдосконалення підручників

Пропозиції учнів

1 Підручники мають бути більш стислими. Діти вважають, що вони витрачають багато часу на пошук головної думки по тексту, яка може бути сформульована в 1-2 реченнях, як наслідок часто учні надають перевагу конспектам, які дають деякі вчителі.

2 Учні говорять, що краще сприймається матеріал у схемах та таблицях

3 Легкими у розумінні змісту

4 Простим у використанні

5 Містити звернення до учнів (друже, )

6 Містити асоціативну інформацію

7 Більш стислий обсяг навчального матеріалу

Слід зазначити, що існує своєрідний “психологічний бар’єр” і у ставленні деяких вчителів до засвоєння учбового матеріалу. Очевидно, що між перевантаженням учнів та об’ємом теоретичного матеріалу  існує яскраво виражена пряма залежність. Головне джерело перевантаження – фактологізм, відсутність проблемно – пошукового вивчення матеріалу.  На думку В.В.Давидова  «Вместо большого числа частных особенностей, вводится небольшое число фундаментальных знаний, усвоение которых позволяет учащимся самостоятельно анализировать все частные варианты данной системы знаний, видеть в них проявление усвоенной ими сущности. Такое построение учебника позволяет не только резко сократить объем усваиваемого материала, но и сформировать принципиально другой тип мышления, отвечающий требованиям условий НТР.”

На сучасному етапі при створенні підручника необхідна участь декількох спеціалістів, що сприятиме підвищенню ефективності учбового матеріалу. Слід враховувати практичні, методичні і психологічні вимоги до створення і використання підручників.

Література

1.     Вопросы психологии// Психолого–педагогические проблемы создания и использования учебника (круглый стол)

3.     Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, № 21-22, 2004

4.     Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №1-2, 2005

5.     Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №3,  2004