Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 2 години тому: «Розрив стосунків — це важко, адже це передбачає втрату того, що було звичним і комфортним. Перебуваючи у стосунках, ми будуємо спільну історію, створюємо спогади та формуємо емоцій»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 2 години тому: «цитата: «З жінкою напружене спілкування протягом декілька років. Намагався поговорити, що роблю не так, але мені відповідали ти сам повинен бачити. Я тобі стала як мама.» Вітаю! З»
question author 5 годин тому: «Реакція на відповідь № 391457 для Алла Григорівна Веленко А скільки коштує один сеанас? Чи в цьому чаті таке не запитують?)»

Вміння відстоювати свої границі у стосунках із сім’єю та родичами - не вихованість чи необхідність?

Сімейна психологія
Головне
Стаття досліджує важливість встановлення особистих меж у стосунках із родиною, аналізуючи причини порушення цих меж з боку родичів та стратегії їх захисту. Автор пропонує вибір між терпимістю до порушень та відстоюванням своїх кордонів, навіть якщо це сприймається як грубість.

родина разом Як важливо підтримувати сімейні та родинні зв’язки. Для цього ми розмовляємо із рідними по телефону та зустрічаємося у родинному колі на різні свята або й без них. Такі зустрічі є вкрай важливими для нас – це наш досвід вибудовування взаємостосунків, це традиції, сімейна та родинна історія. Але крім того, зустрічі у родинному колі, є ще й приводом для суперечок: політичні обговорення перед або після виборів, про устрій країни в якій живемо або обговорення  державного правління; під час родинних зустрічей,  ще й часто знаходиться привід для втручання у внутрішньосімейні стосунки -  як ви повинні ставитись до родичів (до свекрів, свекрух, їхніх братів та сестер і т.д. ), або як ви повинні цінувати їх ставлення, як правильно виховувати ваших дітей, що, коли і де казати і як сприймати безоплатні поради ваших родичів☺.

Хтось, потрапляючи у подібні ситуації, впадає у ступор і не може адекватно оцінити  даний випадок, починає нав’язувати свою думку, стверджуючи, що саме він/вона має єдино правильний, беззаперечний погляд і рішення. Хтось, пробує ненав’язливо відстояти свою точку зору (зазвичай, марно). Хтось, починає «закіпати», і врешті у цієї людини «пара йде з вух і з носа» і вона вибухає. А хтось, проходить усі ці стадії спілкування. Зрештою, кожен залишається зі своїми думками,  переживаннями та емоціями, найчастіше, негативними.

Як і кожна людина, я також потрапляю у подібні ситуації і будучи свідком таких «цікавих» міжособистісних взаємовідносин, у тому числі, і посягань на мої / сімейні правила чи сімейні стосунки, я хочу поділитися своїми роздумами, щодо причин такої поведінки та чи потрібно відстоювати свої границі.

Тож, чим викликано бажання інших надати коментар або, навіть пораду щодо ваших взаємостосунків із іншими? Однією із причин, на мою думку, є виховання наших батьків у системі, де весь час порушувався їх особистісний простір, у системі, в якій будь-який проступок,  навіть невинний – обговорювався колективно. Я не маю на увазі, правопорушення,  які у будь-якому, випадку мають вирішуватися правоохоронними структурами. Що ж, порушити особистісний простір іншого для вихованців такої системи є звичною справою.

Наступною причиною може бути підсвідоме бажання іще раз самоствердитися: я старший, розумніший, із довгим життєвим шляхом, виростив дитину (дві, три...), тож я краще знаю як правильно будувати взаємостосунки із іншими.

І ще одна причина, це підсвідоме бажання старших батьків прожити іще раз життя. Так, ваше життя, але вони (батьки) хотять повернути свою молодість завдяки активному втручанню у ваші, внутрішньосімейні  стосунки. Можливо, завдяки цьому, їм би хотілося уникнути відчуття провини  за певні їх помилки або складні життєві обставини у їх молодості.

Що ж робити у таких ситуаціях коли порушують ваші або сімейні границі? Можна пробувати «ковтати» їх – і від того почуватися обуреним, ображеним,  злим і, можливо, знеціненим. А можна  спробувати захищати їх, свої границі. Із досвіду психологічної практики, як би коректно  ви не пробували це робити (захищати границі)  - для інших це буде виглядати як грубість, не вихованість, не вдячність, і як ваша спроба образити когось із присутніх. І тоді, тільки за вами є вибір ким вам легше бути: грубим і невихованим або цілісним  і задоволеним, тому,  що ви змогли відстояти себе, своє право на щось (на певне відношення до когось, на певне виховання ваших дітей тощо). 

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

30.01.2019

Чотири кроки в подоланні образи

Образи займають ледь не перше місце серед того, що непокоїть людей найбільше у стосунках. Особливо у найближчих стосунках. Важливо зауважити, що образа – ознака прив’язаності.

Читати статтю
14.06.2018

3 Переконання, які руйнують шлюб

Переконання, які можуть негативним чином впливати на стосунки у подружжі. Переважна кількість розлучень і зрад стається від того, що у сім’ї не задовольняються потреби чоловіка і жінки.

Читати статтю