Вчителю, допоможи собі сам. - Титаренко Т.М.
Вчителю, допоможи собі сам.
Статті доктора психологічних наук, Титаренко Т.М.
Бути вчителем завжди нелегко, не лише у наші скрутні часи. Професія вимагає крім спеціальних знань ще й багато здоров'я, терпіння, розважливості, гумору.
Вчительська професія - професія публічна. Бути постійно серед людей, спілкуватися, впливати, час від часу опиняючись у несподіваних, стресових ситуаціях, що вимагають негайного реагування, зовсім нелегко. Необхідно постійно якось вгамовувати дитячі конфлікти, нейтралізувати образи, притлумлювати бурхливі пристрасті, пом'якшувати батьківські претензії, розв'язувати непорозуміння.
Треба щось робити із собою, щоб не приносити із школи додому роздратування, пригніченість, хронічну втому. Необхідно якось серйозніше ставитися до власного здоров'я, щоб постійне напруження не впливало таким руйнівним чином на серцево-судинну систему, не відбивалося у психосоматичних захворюваннях шлунку й печінки, нирок і легенів. Адже існують різні психологічні способи релаксації, зняття стресового стану, відновлення працездатності.
Хто не іронізував з приводу вчительської обов'язковості, зосередженості, сконцентрованості, яких буває трохи забагато у повсякденному житті? Хто не помічав у вчителя зі стажем особливого, досить жорсткого, директивного стилю спілкування, деяких не дуже приємних для його оточення звичок, рис характеру? Більшості немолодих вчителів постійно хочеться все навколо контролювати, всіх виховувати, за все відповідати, все поліпшувати. Вони самі від цього втомлюються і втомлюють всіх навколо себе. Бажано навчитися допомагати собі у подоланні професійних деформацій, що накопичуються з роками.
Кожному вчителю конче потрібно десь брати сили для самовідновлення, для встановлення внутрішньої рівноваги, підвищення віри у себе. Абсолютно необхідно якось підтримувати у собі творчій погляд на своїх учнів, бажання по-новому викладати, по-новому виховувати.
Здавалось би, цьому має допомогти наука психологія, яку всі вчителі вивчали колись у вузі. Але, нажаль, академічні психологічні курси й досі побудовані таким чином, що практичних вмінь вони дають вкрай замало. Особливо коли йдеться не про учнів, а про самих вчителів, у яких теж є свої індивідуально-типологічні, характерологічні, статеві та вікові особливості. Про вчителів, які теж переживають життєві кризи, у яких теж виникають проблемні життєві ситуації, які теж інколи не можуть розв'язати свої сімейні конфлікти.
Якщо учню допомагають і вчителі, і батьки, і шкільні психологи, то вчителю ніхто не допоможе крім нього самого. Щоб упорядкувати, гармонізувати своє нелегке життя, вчитель записується на якісь курси, шукає літературу, радиться з колегами.
Останнім часом все більше з'являється групових методів надання різним категоріям населення психологічної підтримки та допомоги. Чому? На перший погляд здається, що в групі тобі буде приділено не так багато уваги, як наодинці. До того ж не про все можна розповісти, коли тебе слухають кілька незнайомих людей. Хіба не краще зустрітися із психологом наодинці і спробувати вирішити всі свої проблеми? Можливо, для декого й краще. Але не кожний має таку можливість, не так вже багато у нас досвідчених психологів-практиків.
До того ж, сучасна психологія показує, що нерідко більш ефективно працювати з дорослими людьми не індивідуально, а в групі. Група, в якій кожен намагається зрозуміти кожного, де ніхто нікого не засуджує, в якій всі ставляться одне до одного з повагою та прихильністю, допомагає подолати свої особисті проблеми набагато легше, ніж індивідуальна праця. У групі можна доторкнутися до досвіду інших, відчутим, як змінюється атмосфера, коли всі поступово стають відкритими, коли починають довіряти одне одному.
Існують різні методи групової роботи. Один із таких найсучасніших методів -PRH.
Це метод самопізнання, саморегулювання, самовиховання, розроблений французьким вченим Андре Роше в рамках экзистенциально-гуманистической психологии. До речі, свою професійну діяльність Андре Роше починав як вчитель, який шукав свій особистий творчий метод навчання і виховання.
Андре Роше завжди цікавили стосунки між людиною і групою, особистістю і суспільством. Поступово його все більше почали приваблювати методи роботи з дорослими, методи допомоги їм у пошуку себе, у саморозвитку. Він вірив, що не лише у дитячому віці людина спроможна розвиватися, спроможна будувати й перебудовувати себе, своє життя, своє оточення. Саме дорослий вік є тим віком, коли людина стає здатною по-справжньому зрозуміти, чого вона хоче, на що здатна, як собі допомогти у реалізації власних бажань.
PRH("Особистість і людські стосунки") - навчальна психопедагогічна програма, що складається з великої кількості різних учбових курсів. Її створено для дорослих людей, які хотіли би зробити своє життя більш усвідомленим, гармонійним та щасливим. Ця програма для тих, хто вірить у можливості цілеспрямованого розвитку власної особистості і своїх взаємин з іншими людьми.
Організація під назвою PRH виникла у Франції у 1970 році. Але дослідження, з яких вона виростала, були розпочаті Андре Роше ще у шестидесяті роки. Ці дослідження були присвячені пошуку відповіді на численні питання. Дійсно, як "запустити" психологічне, особистісне зростання? Що треба зачепити в людині, щоб підштовхнути, прискорити її позитивні зміни? Чи є можливість стимулювати розвиток дорослої особистості, зануреної у буденність? Як відновити порядок і злагоду у внутрішньому світі людини? Яким чином допомогти людині повірити, що вона сама може зробити себе більш гармонійною, більш самореалізованою, більш щасливою?
Андре Роше та його колеги вивчали ключові центри особистості, способи їх взаємодії, намагаючись зрозуміти, як працює ця система в цілому. Предметом їх уваги були різні компенсаторні, захисні механізми, дитячі незадоволені потреби, непропорційні реакції та багато іншого. Але крім цього складного психологічного дослідження вони водночас проводили і дослідження педагогічне.
Педагогічне дослідження було спрямоване на пошук загальнодоступного шляху до пізнання себе. Не науково-філософського, не психологічного, а такого, який показав би кожній людині, як можна йти до себе, до власної сутності.
Треба було знайти такі методичні прийоми, які були б зрозумілими кожному, хто хоче розкрити свої нереалізовані потенції, відчути внутрішні призови до дії, до самовиявлення. Необхідно було розробити такі семінари, у ході яких кожний учасник мав би змогу поступово звільнятися від самовідчуження, поглиблювати усвідомлення власної цінності, шукати і знаходити підтвердження власної неповторності, значущості, унікальності.
Особистість і людські стосунки вивчалися і вивчаються сьогодні у руслі психопедагогіки, спрямованої на широкі кола дорослих людей. Мета і психологічних, і педагогічних пошуків єдина - це людський розвиток. Завдання програми PRH полягає не в тому, щоб просто сприяти поглибленню самопізнання. Завдання передусім концентрується навколо умов отримання такого знання про себе, яке сприяло б якомога скорішому розвиткові людини.
Крім розвитку особистості PRH цікавить і розвиток груп. Адже взаємини у різних групах, до яких всі ми входимо, можуть бути більш людяними, що безумовно вплине й на спільну діяльність. Від психологічного клімату в групі ефективність діяльності залежить навіть більше, ніж кожен з нас уявляє. Йдеться не лише про робочі колективи, але й про розвиток подружніх пар, в яких особистісне зростання кожного стає умовою гармонізації сім'ї.
Якщо Вам цікаво по-справжньому глибоко й методично розбиратися у собі, пережити на власному досвіді, що таке становитися все більш собою, розвивати свою здатність керувати власним життям, для Вас має сенс ближче познайомитися з PRH.
Якщо Ви хочете зрозуміти, як будувати по-справжньому людяний світ навколо себе, чи можна полегшити пошук саме своєї сутнісної діяльності, для Вас бажано взяти участь у груповій роботі. До речі, саме у таких групах нерідко зустрічаються однодумці, люди, які стають для Вас близькими.
Якщо Ви працюєте шкільним психологом і Ваші професійні інтереси пов'язані з психологічним консультуванням дітей і батьків, наданням допомоги іншим людям, Вам необхідно познайомитися з методами психологічного супроводження, що їх розробив Андре Роше. Це проста й ефективна методика, яка навчить Вас професійно слухати іншу людину, відчуваючи, що саме її хвилює. Ви зможете допомогти людині, що до Вас звернулася, різнобічно бачити її проблему і усвідомлювати свої переживання з приводу того, що відбувається. Ви спільно намалюєте карту проблеми і побачите нові можливості її розв'язання.
Курси веде дивовижна людина, яку знають сьогодні багато колег в Україні та за її межами. Це Мей Хілі, яка живе у Каліфорнії, але вже протягом десяти років постійно приїздить до Києва, щоб продовжувати знайомити нас з цією напрочуд ефективною психопедагогічною системою саморозвитку. Вона вже немолода, ця захоплена своєю справою жінка, але її працездатності, її смаку до життя, її готовності відгукнутися на щось нове, її невтомному бажанню допомагати людям ставати вільнішими й щасливішими можна позаздрити.
Для початківців восени пропонуються три семінари, а саме "Я допомагаю своїм дітям", "Хто Я?" та "Чи веду я своє життя?" Кожен з них триває 5-6 днів. Розклад побудовано таким чином, щоб практично кожна людина могла знайти вільний час для відвідування групових занять.
Вчитися на власному досвіді, орієнтуючись на самоспостереження та порівнюючи свої висновки з висновками інших, завжди цікаво. А методичні матеріали, що їх отримує кожний учасник курсів, допомагають і вдома продовжувати роботу, яку Ви розпочинаєте. Шлях до себе не має кінця, і з кожним кроком Ви відчуватимете себе вільнішими. Мій багаторічний досвід свідчить, що цікавішого заняття немає.© Публикуется с разрешения автора. Полное или частичное воспроизведение на других ресурсах запрещено. ©
