ЗАВТРА НЕ БУДЕ
Сенс життя
Усвідомлення власної кінцевності — це єдиний спосіб помітити і полюбити життя!
Розуміючи свою смертність, ми нарешті робимо правильний вибір, приймаємо свою унікальність, починаємо цінувати почуття, бачити себе в світі і світ у собі.
Тільки усвідомлення кінцевності життя дозволяє, нарешті, вступати в щирі відносини, де ми знаємо, що це не назавжди — рано чи пізно інший піде, або я піду… I не важливо яким шляхом…
Тільки знаючи, що все закінчиться, ми починаємо цінувати те, що є:
- Цей єдиний закат…
- Посмішку на обличчі близьких…
- Тепло рук і сердець…
I більше не сприймаємо як належне заварений чай чи склянку води…
Присутність стає одним із найцінніших якостей і навичок, і ми хочемо насолодитися тим, що ніколи не повториться, і при цьому не намагаємося утримати те, що йде.
Ми дозволяємо іншим бути… або не бути…
Життя складається з миттєвостей…
Усвідомлюючи смерть, ми усвідомлюємо саме Життя! I те, що ніхто його не проживе за нас…
Хочеться кольорів, смаку, фарб, цінувати себе і ні за що не робити собі більше погано… Йти звідти, де болить… Прояснювати і говорити, де важливо, і більше не витрачати час не на те… і не на тих…
Ми кінцеві. Скільки нам залишилося?…
Час — це єдиний дійсно невідновлюваний ресурс — використовуйте його з задоволенням!
Психотерапевт Ірина Бічева
Останнє редагування 29-06-2026 в 03:25 за Києвом
