Зрадити себе...

В наш час багато людей стоять на тій думці, що важливо не зраджувати себе , досягати цілі, йти до результату, не здаватись. Мабуть кожен з вас задумувався або думає про це , і це добре, і благо що є до чого йти. 

Хочу розповісти чому важливо зрадити себе... У вас в житті все добре , і все влаштовує. Тут знаходяться люди які починають вимагати або очікувати від вас якоїсь конкретної, а можливо дуже важливої задачі. Ви починайте робити, і у вас непогано виходить, зрозуміло що очікування людей щодо вас будуть зростати. І в якийсь момент ви починайте розуміти, що це не то чого ви хочете зараз , або просто не готові, і в цьому розумінні самої неготовності відповідати очікуванню людей часто криється страх. І це не погано, і я думаю що нормально коли в такій ситуації є страх, інша справа як з ним обійтись: продовжувати робити задачку привнесену зі сторони і тим самим ігнорувати себе, що означає підтримувати звичний спосіб "існування" або ж вибрати себе і цим самим не виправдати очікування " задачкопокладчиків". 

Страх і очікування інших

Останній вибір, вибір себе дуже рідко трапляється, але все ж стається. Цей спонтанний вибір дає можливість багатьом речам і дуже часто він зчеплений з горюванням, а горювання це відбувається не за ким іншим як за собою. Насправді це дуже гірко, і горювання відбувається в реальності, зі страхом, жахливим болем, розгубленістю та невідворотністю уже ввімкненого процесу. Думаю тут важливе місце і час щоб пройти ці всі переживання, щоб напевно і точно до завершення процесів. Процес горювання обов'язково завершується. Секрет в тому що помирає не та звична частина, а секрет у тому що зникає місце яке раніше розділяло "предявлену" частину і "справжню" частину Я. При завершенні процесів частина яка пред'явлена світу і справжнє я об'єднуються в одне ціле. І з'являється нова відмінна структура.
Тоді з'являються усі шанси до чогось нового: інтерес та збудження стають основою для погляду на світ.

Процес горювання і особисте зростання

P. S. Бо інколи треба програти щоб виграти.