Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! цитата: «Я прідурок повний, мене виводили гуляти по території психлікарні у вязках, прив'язували до кроваті, що я за людина скажіть((?» Ви людина, в якої є хвороба. Це вон»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 4 hours тому: «Вітаю ! Я чую у вашому описі не стільки «нездатність до стосунків», скільки дуже сильне виснаження від повторення одного й того самого сценарію. І важливо, що ви вже помічаєте: пр»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 5 hours тому: ««Як мінімум міняти себе, міняти до того моменту, поки вона знову не закохається в мене. Якщо раніше вона закохалася в того, який був веселий, безстрашний і т.д, то зараз треба стат»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Кира Романова Age: 19

Миссия не выполнима или как спасти утопленника.

Моё сообщение «крик души».Прошу совета как у знающих своё дело людей. Итак, я обладательница огромного сундука с кучей маленьких проблем. Начиная от комплекса неполноценности. Я ненавижу себя, своё тело, как я говорю, общаюсь. Из-за этого я замкнутая, стеснительная и стараюсь ни с кем не контактировать. Поэтому всё своё время в основном провожу в одиночестве. Это всё настолько меня поглотила, что я изолируюсь даже от родных. Когда кто-то приходит домой, я закрываю дверь в комнату. У меня всегда зашторены окна, таким образом, я чувствую себя защищённой.
Часто я не могу выйти на улицу, я чувствую себя полным уродом. Меня беспокоит неуверенность в себе. Когда я бываю в незнакомых местах или общаюсь с незнакомыми людьми, я становлюсь подавленной и скованной. Я теряюсь с мыслями и начинаю испытывать тревогу, хотя страшного ничего нет. Иногда мне трудно что-то спросить в магазине у продавца или попросить передать оплату за проезд в маршрутке – ком в горле. Бывает, что неуверенность вырывается наружу и меня начинает в прямом смысле трясти.Испытываю жуткое напряжение, я постоянно нервничаю, у меня быстро колотиться сердце, хочу быстрей спрятаться, чтобы меня никто не видел. У меня чувство, что на меня все смотрят. При этом я боюсь сделать лишнее движения, опозориться, вызвать с мех у других. Кажется, что меня все ненавидят и хотят причинить боль.Не люблю шумные места и большие компании, мне всегда хочется умиротворения…
В итоге у меня куча фобий и заниженная самооценка. Так как я не могу справиться со всем, у меня вошло в привычку заедать всё плохо и всё хорошее… Я постоянно испытываю голод, даже если поем я всё-равно хочу есть. Когда я ем я чувствую себя прекрасно, когда перестаю меня всё раздражает… Всё свою злость я выплёскивая на мама, мне очень хочется это побороть, даже больше чем свои страхи… Когда я её вижу я хочу оскорбить или накричать на неё. Я пытаюсь сдерживать, а в итоге всё становиться ещё хуже.
В последнее время меня посещают мысли о суициде.В мыслях я рассматривала кучу способов самоубийств, взвешивала все за и против. В итоге всё сходиться к тому, чтобы уйти. Но меня, всегда, держит убеждение… Я хочу умиротворения, а суицид к этому не приводит. Таким образом, я хожу по замкнутому кругу. Если бы можно было исчезнуть, просто, чтобы о тебе никто не помнил…
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?