Що не так?

Доброго дня. Напевне, тема не нова, але все ж таки...В мене е проблема- не виходять довготривалі стосунки з чоловіки, верніше їх толком і нема. Коротко про себе- з дитинства весела, вміру компанійська,як була маленькою, знаходила спільну мову з хлопцями за вийнятком 2рідного брата(одноліток),який постійно мене бив і принижував- жирна, страшна, дурепа та іншими словами. Тож певний комплекс неповноцінності в мене лишився. В підлітковому віці почався жах- на мене не звертали хлопці уваги( я все скидувала на дуже великі проблеми зі шкірою та лишньою вагою)Перший поцілунок відбувся по п"яній на вечірці в 15 років. Після п"янки хлопець не захотів зі мною спілкуватись. 2 хлопець в 17 років- прозустрічались місяць і він мене кинув(я дуже сковано і неприступно вела на мою думку). Потім взагалі затишшя...Ні на дискотеках, ні в барах- я навіть фліртувати не могла і подивитися но хлопця,та й чомусь виникав страх і неохота знайомитись. Я просто боялась невдачі. В 19 років проаналізувавши свою поведінку, почитавши книжки, я почала займатись аффірмаціями( сама красива, так як вважала себе некрасивою)намагалась пересилити знайомитись з хлопцями, підходити до них і це дало результати- на відпочинку в Карпатах за мене побилися 2 хлопці, а викладачі чоловіки за усмішку почали підвищувати оцінки. Також всі 2 роки я не виходила з кабінетів дерматолога( шліфування, чистки, таблетки) і похудала.Згодом в мене був приступ ВСД на побаченні- такого страху я ще ніколи не мала.! І 3 роки випали в мене з життя.Цей страх асоціювався з чоловіками(приступ стався на побаченні)одержала агарофобію( легку форму- могла дійти з магазину , бо на вулиці було страшно)і приступи ПА. Батьки працювали закордоном, тож свою хворобу я приховувала, аж поки не довела себе до ручки і не пішла до лікаря. Він виписав мені антидепресанти і транквілізатори, сказав, що це невроз, що я адекватна( я думала, що зійшла вже зрозуму )І дійсно після прийому антидепресантів все пройшло, хоч боялась повернення приступів, але хвала Богу все нормально вже 6 років. Але до 23 років стосунків і не було(окрім пари поцілунків на один день)Зрозуміла, що треба щось робити, бо подруги заміж почали виходити, дітей родити, а я толком і спілкуватись не вмію з протилежною статтю. Тож на сайті знайомств познайомилась із американцем.