Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Внимание иногда называют сквозным процессом в том смысле, что казалось бы наиболее простая и элементарный аспект, психическая функция сосредоточения, концентрации, удержания и т.д.»
question author 8 hours тому: «Реакція на відповідь № 391885 для Юлія Тихонова Дякую, я вважаю що всі все забули вже»
Юлія Тихонова
Юлія Тихонова 8 hours тому: «Розумію вас. Настороженість через таку ситуацію може залишатися, бо це природна реакція після досвіду, який вас сильно зачепив. Важливо, щоб ваша оцінка себе не залежала повністю в»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: ... Age: 18

похитили человека, близкого друга.

Здравствуйте. У нас сейчас в жизни просто ужасная ситуация, с которой я не знаю, что делать. Помогите пожалуйста.
У меня есть друг. он ЕСТЬ. хочу в это верить.
Мое отношение к нему-один в один как в фильме "Высоцкий. Спасибо, что живой" Тани к Высоцкому. То есть я люблю его, но не только как мужчину, сколько как человека, друга... Люблю, в общем. не могу объяснить.. Умру за него.
Неделю назад ходили мы гулять. Город у нас среднего размера, спальный район, время около 8 вечера было. Мы с подругой зашли в аптеку (ей нужны были прокладки) а друг, чтобы нас не смущать, остался на улице ждать. Аптека была прямо возле дороги на тротуаре, улица была оживленная. Мы пока в очереди стояли, с ним переглядывались, смеялись что-то.
И тут я вижу, что возле аптеки какой-то джип притормозил. Ну, джип как джип.И вдруг оттуда вылезают трое огромных мужиков и со всей дури ударяют друга по лицу. Я побежала на выход, а аптека большая, а доли секунды на счет идут, и я врезаюсь неудачно в дверь и выбиваю локтем стекло. И к тому времени, когда я на улице, я вижу, что друга (довольно крепкого и сльного парня, кстати, занимавшемся боевыми исскуствами 4 года) просто забрасывают в машину. И уезжают. А зрение у меня слабое, я даже номера не разглядела. Я по-моему квартал или чуть меньше бежать пыталась, но само собой, джип мне не догнать. Я даже описывать свои чувства не хочу, и не могу... Самого близкого человека просто ВЗЯЛИ и УВЕЗЛИ черт знает куда.
само собой, заявление в полицию, показания и т.д., но нам прямо сказали, что не найдут, невозможно без номера машины найти. у мамы друга истерика, она на меня кидается, винит, что мы заставили его возле этой аптеки ждать. а я и сама виноватой себя чувствую, в конце-концов, что естественно, то не безобразно, тоже мне, прокладки, надо было просто втащить его и все.
неделя прошла уже, я места не нахожу. разматываю каждую ночь бинты и рву раны от стекла до крови, хочу закричать, но тогда мама узнает, а она сухой человек, если я скажу ей, только скандал получу. а я и так на грани срыва. не могу принять, понять, то что случилось. до тошноты страшно, что с ним, где он, вдруг он прямо сейчас мучительно умирает, или почку ему вырезают, или в рабство, или куда вообще??? у меня паника страшная. неизвестность меня убивает. я не сплю совсем. и все время думаю о нем. не знаю, как искать. думали, с друзьями пойти леса, овраги прочесывать, но я еще и заболела, температура 39, не знаю, почему, от нервов что ли. еле хожу. что делать? помогите пожалуйста.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?