Live:
question author 2 hours тому: «1. Я майже в усіх життєвих питаннях керуюсь своїм "звіриним" відчуттям. Тому якщо це відчуття говорить вступай у шлюб - значить так і має бути. Але такого з різних причин до 39 рок»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 3 hours тому: «Ваші відповіді поступово змальовують картину, хоча до об'єктивного бачення і тим більше розуміння - ще далеко. цитата: «Стосунки були, але я нікого не кохав настільки, щоб можн»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 4 hours тому: «Дякую Вам за відвертість Знаєте, на мою думку, проблема бажання болю більш глибша і сексуальні фантазії - це лише така собі умовна психологічна ширма, за якою приховується щось не»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анна Age: 23

Когда расходятся дружеские пути, как перестать себя обвинять?

С подругой мы друзья со школы, вечная болтовня по телефону, походы на концерты и прочее. За последний год все изменилось: я впервые переехала из родительского дома, живу в гражданском браке, нашла постоянную работу и соответственно на друзей времени немного поубавилось. Подруга поначалу адекватно на это реагировала, потом начались заваливания меня в соц. сетях повально вопросами о том как дела, жизнь и прочее, причем очень навязчиво, мне уже и отвечать то не хотелось. Решила позвонить ей, но как ни странно при разговоре ни одного вопроса про мою жизнь она мне не задала.. а лишь начала рассказывать буквально в деталях чуть ли не весь свой скучный рабочий день..или даже скорее каждый рабочий день последнего месяца. Так стало происходить каждый раз когда я ей звонила, однажды я не выдержала и не дождавшись вопроса как у меня дела начала рассказывать сама что у меня нового, на что никакой реакции не последовало, даже "угу", хотя я комментировала все ее рассказы и выражала свою точку зрения по каким то ее ситуациям на работе. Меня стало все это жутко раздражать. Мне даже показалось что это зависть. Она одна, вообще у нее еще не было молодого человека, иногда мне кажется что она застряла в детстве, общается по сети с людьми 16 лет (ей 24), они играют в какие то игры по ролям или что то подобное, посылки шлют друг другу с какими то "сказочными" подарками. Я прекрасно понимаю сейчас что наши интересы разошлись и так часто бывает. Но я себя в душе за это виню, ведь я сейчас стала инициатором того что практически перестали общаться. Но я просто не могу себя пересилить, мне не интересно с человеком. Даже не представляю как мне выйти из данной ситуации, просто постепенно перестать общаться совсем? Или же сказать ей всю правду. В любом случае последует обида. Просто очень не люблю обижать людей, но так получается. Может есть другой выход?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.