Live:
question author 4 minutes тому: «Реакція на відповідь № 391972 для Людмила Петровна Колесник Добрий день, дуже дякую за таку відповідь і поради. Я завжди дитині говорю “що знаю»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 48 minutes тому: «Добрий день. У Вашій ситуації важливо розділити дві різні речі: вдячність дитини батькам і право дитини на власні почуття. У 4 роки дитина ще не здатна повною мірою усвідомлюват»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 1 hour тому: ««Дякую вам за таку відповідь,але не зовсім погоджуюсь з тим що ви написали.» Так, я можу помилятися в чомусь, а ви можете зі мною не погоджуватись. Але, чим більше ви коментуєте, »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ольга Age: 25

Как вести себя с гневливым человеком

Здравствуйте. Сегодня произошла такая ситуация: мой молодой человек, с которым я живу, попросил меня сделать чай. Я ушла на кухню, а он тем временем ожидал начала трансляции формулы 1 и одновременно помогал печатать мне документ. Обычный вечер. Он был уставшим, но спокойным. Я с двумя чашками чая подошла к двери комнаты и начала в неё стучать, чтобы он открыл. Стучала-стучала, вдруг дверь распахивается, выбегает он, налетает на меня, одна из чашек падает и разбивается. Он с криками побежал к входным дверям, так как подумал, что стучат в них. Я осталась абсолютно спокойной - мелочи жизни, начала убирать разлитый чай. Но он как начал психовать! Наорал на меня, на маму свою, которая на шум вышла из своей комнаты. Разломал кусок стола, обматерил и маму, и меня. Я, конечно, уже тоже кричала на него, но выбирала выражения. Короче, я в шоке. Он хоть и вспыльчив, но такое было впервые. А вопрос вот в чём: как меня с ним вести? Я обижена, я хочу постоять за себя, за то, что не заслуживаю матов в свой адрес. И мама тем более не заслуживает. Я не верю в то, что ему так срывает крышу просто потому, что он устал (как он сам говорит). Мне кажется, что есть у человека какая-то внутренняя грань, решение того, позволить себе сказать плохое слово в адрес близкого или нет. У меня тоже порой случаются чисто женские истерики, но я никогда не перехожу на личности. Хотелось на него вылить оставшуюся чашку чая, очень хотелось, но я побоялась возможных последствий... Показать его неврологу? Пусть успокоительные выпишет? Ну а сейчас что? Я знаю, он извинится передо мной, мы поговорим по душам, но память и след у меня остался. Мне сейчас больно и обидно и простое извини не особо поможет. Не знаю, в какую сторону смотреть, где найти решение. Даже не могу понять, сколько мне стоило бы обижаться, чтобы это пошло на пользу. Как вообще правильно вести себя в подобных ситуациях?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.