Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 16 minutes тому: «Доброго вечора. Хочу почати з питання. Ви хочете стосунків з цим чоловіком? Якщо хочете, тоді чому так боїтеся прив'язаності? Адже, в любому випадку, прив'язаність виникає між ч»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 35 minutes тому: «Доброго вечора Ліна! Вітаю Вас із шлюбом. Нехай він стане для Вас щасливим попри всі Ваші переживання. А тепер конкретно по запиту. Можна зустрічатися багато років і розійтися, »
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 392003 для Алла Григорівна Веленко цитата: «наприклад, дитина відчувала нестачу тепла та підтримки батьків. Потім, коли ди»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Оксана Age: 35

Быт

здравствуйте.меня зовут Оксана.мне 35 лет.У меня нервоз.Уже устала от всего.Хочу поменять что то в жизни.Быт меня замучил просто.Живу у мамы в большом городе где больше возможностей,могу работу найти хотя мне инвалиду сложно найти работу но все же можно.За 200 км в маленьком страшном городке остались бабушка и дедушка очень больные 83 лет.Сын за ними не ухаживает.Бывает изредка приходит.Но толку нет.Я люблю стариков но я не хочу жить с ними! город просто ненавижу! он маленький,много алкоголиков,наркоманов,работы нет.Вечером даже страшно выходить,настолько вот темно вечерами,нет освещения.Квартира очень старая и вызывает у меня аллергию вся мебель старая.и вещи старые.не хотят ничего выкидывать.просто не на что будет покупать новое.мне очень тяжело находится в квартире.Я хочу домой в большой город.там мои друзья и возможности большие,но старики меня не отпускают и сами не хотят переезжать к нам.поменять квартиру не можем,не равноценно жилье.Я хотела найти работу чтобы взять ипотеку чтобы добавить на обмен деньги,но вот такая ситуация.Я разрываюсь между двумя городами.проезд туда и обратно стоит 900 рублей.При моей пенсии по инвалидности и небольшой зарплаты накладно .Да и вообще не хочу жить вечно на чемодане.у меня нет своей комнаты.приезжаю и не отпускают ссылаясь на то что они не могут одни жить,помощь нужна.Я уже месяц только и делаю что сижу дома и им помогаю.Я очень устала.!!! Что делать Я не знаю! врач мне сказала не нужно стариков перевозить в большой город потому что долго они не протянут,привыкли жить в этой старой квартире.Про свою семью вообще молчу,я так не найду никогда своего человека и детей нет до сих пор.В маленьком городе нет мужчин нормальных да и просто некуда идти мне там.что делать....не вижу выхода ....все время плачу вечерами и набираю вес очень сильно.потому что заедаю стресс и тоску.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.