Допоможіть не соромитись

У мене проблема, яка полягає в тому, що я соромлюся. Для мене це дуже вагома проблема, бо цього року я закінчила школу і поступила в коледж. Я дуже хочу вирішити за цей місяць до початку навчання. Отож, колись я за собою такого не спостерігала. Я здавна боялась виступати на сцені перед публікою. Завжди виходячи, покривалась рум'янцем. Це продовжується й досі. Хоча я виступаю доволі часто, але моя проблема не проходить. Добре якби це було лише на сцені. Це відбувається завжди. . Без причин і з причинами.Коли мене сварять, або тоді коли говорять компліменти, коли я в центрі уваги. Не розумію чому так? Бо сама свідомо знаю, що я вродлива і у мене чудова фігура, я ні на що не скаржуся, мене ніхто не принижує. Лише роблять компліменти. Мені здається, що це розпочалося на дні народженні моєї сестри. Тоді я прийшла у ресторан де було купа мені не знайомих людей. Вона почала мене знайомити і всі дивились на мене. Мені було не комфортно, мною починало трясти з середини і звісно я починала червоніти. В таких моментах я просто беру телефон і відходжу начебто подзвонити. Потім коли я довший час знаходжуся серед цих людей мені стає комфортно і вже все добре. Але я справляю на них погане враження, тому дуже хочу цього позбутися. Також прикладом є мій найкращий друг. Познайомились з ним в інтернеті. Ми з ним рік спілкувались , а в живу бачились лише на декілька хвилин і то не один на один. Після цього коли ми більше здружились він став приїжджати до мене, але мене постійно охоплювало хвилювання ( він мені не подобається,тому справа не в цьому). Я думала це пройде з часом, коли він приїжджатиме частіше. Але це не проходить, хоч він і з'являється в мене вже від весни і бачу я його часто. Це лише перші пару хвилин потім мені комфортно спілкуватися, бо я дуже люблю цю людину. Тому я накладаю на себе слої пудри і чекаю його. Тепер я накладаю її постійно, бо вона хоч трішки приховує рум'янець. Але він в мене не лише на щоках. Він охоплює все обличчя і ще трішки грудей. До мого друга таке проявлятися може навіть тоді коли його біля мене нема, коли за нього хтось говорить це також мене смущає. Особливо зараз це проявляється до незнайомих хлопців. Я не розумію чого так. Вони можуть до мене навіть не говорити, але я вже вся червона. Я читала про це. Те що це своєрідна особливість і т д. Але мені не треба такої особливості, я не хочу з цим миритися. Я хочу цього позбутися і якимись дієвими способами. До початку навчання.Тому я прошу допомоги,бо воно зайшло вже надто далеко.