Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 5 minutes тому: «Що б там, хто б Вам не казав, особливо Ваш чоловік, але Ваша занепокоїність з'явилася не на пустому місці. Насправді, це дужи тривожні дзвіночки і наслідки вже очевидні. Ви самі по»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 10 minutes тому: «цитата: «Чоловік постійно дивиться порно, а між нами сексу практично не має. Я вважаю це емоційною зрадою і виникають думки що фізична також " не за горами". При всьому я вважаю се»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Доброго ранку! Ви в заголовку написали цитата: «Сімейні відносини» Так відносини, в яких вважаєте себе емоційно зрадженою через - цитата: «Чоловік постійно дивиться порно, а між »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Лена Age: 33

Как принять решение?

Здравствуйте! Очень надеюсь на вашу помощь. Сама уже не могу разобраться. Ситуация такая - живем отдельно с мужем полгода. Он ушел после одного моего поступка, который я не считаю достаточной причиной для того, чтобы оставить семью. Это все можно было обсудить. Тем более, что я очень раскаиваюсь в этом поступке, долго и много просила прощения, постоянно слезы, муж ответил, что простил, но сказал, что лучше пожить отдельно. Что ему надо разобраться в себе, сможет ли он жить со мной.Я считала, что месяца будет достаточно для этого. Уже прошло полгода, но муж все не может определиться. Мне очень тяжело дается ожидание его решения. Ребенок, мальчик 8 лет не понимает, почему отец не живет с нами и не хочет даже показать ему место своего теперешнего жительства. Меня раздражает, что я не могу уже ничего сделать. Все, что могла (разговоры, просьбы) уже сделала. Все родственники убеждают меня, что он не вернется уже, что надо сказать, чтоб забрал свои вещи (он взял с собой только самое необходимое). А я все жду. Муж приходит в гости несколько раз в неделю. Вижу, что его тянет ко мне, но не понимаю, что же мешает вернуться. Он говорит, что боится, что мы будем плохо жить.Надо сказать, что изначально это была моя инициатива в начале наших отношений. Я видела, что особой любви ко мне он не испытывает, скорее, позволял себя любить.Но всегда давал мне надежду, что между нами возможно что-то.Мне было плохо из-за этого в семье, хотелось очень чувствовать себя любимой, нужной. Этого не было. Муж считал, что достаточно того, что просто живет с нами. Что я должна это ценить. А я все надеялась, что когда-то он "растает", станет более открытым, человечным, любящим. Вот и сейчас стоит передо мной вопрос. Если я сама понимаю, что этот человек не совсем мне подходит, что мне нужно другое отношение ко мне, почему я цепляюсь за него изо всех сил, надеюсь, что все хорошо будет? Возможно, лучше расстаться совсем? Мне очень хотелось бы быть с ним вместе, но я уже начинаю терять надежду...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?