Live:
question author 4 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392211 для Вікторія Носенко Доброго дня, Вікторіє. Дякую за відповідь. Я пробувала багато разів припинити спілкування, н»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 2 hours тому: «Ваш стан - природна реакція організму на розлучення, "фізична ломка". Коли Вас хлопець обіймав, Ви отримували відчуття комфорту та безпеки. Намагайтеся прийняти ситуацію, дозволь»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 9 hours тому: «Вітаю. Схоже, ви досі проживаєте втрату цих стосунків. І потреба в обіймах може бути не лише про фізичний контакт, а й про сум за близькістю, відчуттям безпеки та людиною, яка рані»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Виктория Age: 32

Отношения с вдовцом

Здравствуйте!
Подскажите пожалуйста, как поступить в данной ситуации:
Чуть менее года назад познакомились с мужчиной. Сначала просто дружеское общение, в ходе которого я узнала об его утрате(жена ушла из жизни). Времени от этого трагического события до нашего знакомства прошло в моём понимании мало (полгода). Детей нет.
Потом как-то всё быстро закрутилось, предложил встретиться(работал далеко, в городе бывал редко). После встречи через пару дней предложил встречаться. Временами у нас в разговоре проскакивали темы, когда он мог вскользь упомянуть погибшую жену. Но никаких сравнений. Меня уже тогда необычайно ранили такие разговоры. Я ему говорила об этом(сначала, при первом упоминании стерпела). Сначала испытывала вину. За то, что вся любовь и внимание, которые мне уделялись были предназначены не мне. Будто забираю чужое(ему я не могла об этом не сказать). Впоследствии, мы даже оба плакали, переживая, что всё получилось именно так(имея в виду его утрату). Мне действительно искренне было жаль. Я не хочу, чтобы он испытывал боль.
Потом после короткого срока близости он начал настаивать о моём переезде к нему. Я тянула не менее месяца, прежде чем решиться на такой шаг. А после того, как переехала, (кстати, покупку квартиры он осуществил после трагедии) наткнулась на фото погибшей жены. Сначала постаралась отнестись с пониманием. Позже, после того, как появилось неистовое желание собрать вещи и уйти, потому, что снова появилось чувство вины, собралась с храбростью и попросила его убрать фото. Объяснив причину. Сделал. Но теперь если вдруг речь заходит о прошлом и я слышу слово МЫ (сдесь именно о НИХ идёт речь) я попросту впадаю в ярость. И в этом моя проблема. Мне сложно скрывать своё раздражение. И невыносимо допускать мысли о том, что он о ней помнит вот так открыто. Это ранит моё самолюбие, потому, что я так или иначе начинаю допускать возможность того, что она была лучше меня. И сейчас я как бы просто замена. И уже его словам о том, что очень меня любит я не верю. В моём понимании: если близкого человека любил, помнишь, любишь, то никак не можешь полюбить другую женщину. И это еще один острый момент: не переношу лжи. Подскажите, что я могу сделать для того, чтобы сохранить отношения? Главным образом, как перестать так резко реагировать на его прошлый опыт?
Ведь он настоял на подаче заявления в ЗАГС (я немного тянула с заявлением именно по причине неприятия его как вдовца)
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.