Не можу зрозуміти поведінку мами

Доброго дня! Не знаю чи вдасться пояснити ситуацію, та спробую. Мабуть, варто розпочати з того, що на даний момент часу я проживаю з батьками. Ще з підліткових років, коли я виходила кудись гуляти з друзями мама дуже переживала і просила в певні проміжки часу телефонувати і повідомляти де я, з ким я, чи мене часом ніхто не ображає і все в такому стилі. Чесно, раніше мене це особливо не напружувало. Я розуміла, що мама просто хвилюється, та й по всьому.
Та останнім часом я стала помічати деякі моменти, що мене досить напружують. Наприклад, кілька днів тому сталася незрозуміла для мене ситуація. Місяць тому я розпочала відвідувати психолога, бо вже давно хотіла розібратися в собі. На минулому тижні мій спеціаліст повідомила, що вона організовує лекцію щодо управлінням стресом,і запропонувала мені її відвідати. Я загорілася, хотіла піти. Та коли повідомила про це мамі вона дуже бурхливо відреагувала. Сказала, що це за збіговисько може бути. Що той спеціаліст якась аферистка і мені не варто до неї взагалі ходити і знайти собі іншого психолога. Я відмовилася від участі в лекції. Та потім розпочала аналізувати деякі минулі ситуації і в мене виникли деякі питання. І він в мене склався такий перелік (наводжу приблизні репліки): Як це ти підеш на побачення з хлопцем з яким тільки два дні тому познайомилася? А може він якийсь псих?; Завезти речі волонтерам для безхатченків? А ти впевнена, що це не бандити?; Чому ти ще не повернулася додому з роботи? Ну, той що що робочий день закінчився лише 40 хв. тому... І все в такому дусі. І при всьому цьому вона не агресивна людина, вона намагається акцентувати увагу на тому, що просто боїться за мене, і згадує про буремні 90-ті. І коли я їй кажу, що вже більше 20 років минуло і часи трохи змінилися, мама на це слабко реагує. Я не розумію чому вона так чинить? Мені хочеться просто будувати своє життя, знайомитися з людьми... Не знаю, можливо причина в тому, що завжди була домашньою дівчинкою і любила вчитися... Не знаю... Можливо, я перебільшую та складається враження, що мама - свідомо чи несвідомо - маніпулює мною, та я не розумію яку ціль вона переслідує... Бо реально я відчуваю, що не живу своїм життям... Ось так...