Question

02-07-2020

Доброго дня! Не знаю чи вдасться пояснити ситуацію, та спробую. Мабуть, варто розпочати з того, що на даний момент часу я проживаю з батьками. Ще з підліткових років, коли я виходила кудись гуляти з друзями мама дуже переживала і просила в певні проміжки часу телефонувати і повідомляти де я, з ким я, чи мене часом ніхто не ображає і все в такому стилі. Чесно, раніше мене це особливо не напружувало. Я розуміла, що мама просто хвилюється, та й по всьому.
Та останнім часом я стала помічати деякі моменти, що мене досить напружують. Наприклад, кілька днів тому сталася незрозуміла для мене ситуація. Місяць тому я розпочала відвідувати психолога, бо вже давно хотіла розібратися в собі. На минулому тижні мій спеціаліст повідомила, що вона організовує лекцію щодо управлінням стресом,і запропонувала мені її відвідати. Я загорілася, хотіла піти. Та коли повідомила про це мамі вона дуже бурхливо відреагувала. Сказала, що це за збіговисько може бути. Що той спеціаліст якась аферистка і мені не варто до неї взагалі ходити і знайти собі іншого психолога. Я відмовилася від участі в лекції. Та потім розпочала аналізувати деякі минулі ситуації і в мене виникли деякі питання. І він в мене склався такий перелік (наводжу приблизні репліки): Як це ти підеш на побачення з хлопцем з яким тільки два дні тому познайомилася? А може він якийсь псих?; Завезти речі волонтерам для безхатченків? А ти впевнена, що це не бандити?; Чому ти ще не повернулася додому з роботи? Ну, той що що робочий день закінчився лише 40 хв. тому... І все в такому дусі. І при всьому цьому вона не агресивна людина, вона намагається акцентувати увагу на тому, що просто боїться за мене, і згадує про буремні 90-ті. І коли я їй кажу, що вже більше 20 років минуло і часи трохи змінилися, мама на це слабко реагує. Я не розумію чому вона так чинить? Мені хочеться просто будувати своє життя, знайомитися з людьми... Не знаю, можливо причина в тому, що завжди була домашньою дівчинкою і любила вчитися... Не знаю... Можливо, я перебільшую та складається враження, що мама - свідомо чи несвідомо - маніпулює мною, та я не розумію яку ціль вона переслідує... Бо реально я відчуваю, що не живу своїм життям... Ось так...

Вопрос от: Дарина; Возраст: 25

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 1 · 2020-07-02 14:43:32

Скажите, а что вам даст понимание поведения мамы?
Предположу, что мама тревожная и стремиться все контролировать. Она не принимает, что вы взрослеете, строите свою жизнь и хочет, чтобы вы обеспечивали ей спокойствие. За ваш счет.
А по какой причине вы вместе живете? Был ли период, когда вы жили отдельно от родителей?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-07-02 14:49:54

Доброго дня, Дарина.

цитата:

Я не розумію чому вона так чинить?...Можливо, я перебільшую та складається враження, що мама - свідомо чи несвідомо - маніпулює мною, та я не розумію яку ціль вона переслідує...

А що Вам дасть відповідь на це питання? У Вас своє життя і лише Ви відповідальні за свої вчинки, водночас, помітно, що Ви психологічно не сепарувавлися від матері, адже навіть "коли мама сказала Вам не йти на лекцію" Ви зробили так, як вона хотіла. Крім цього, припускаю, що вагому роль відіграє і те, що Ви живете разом із батьками. Ви думали про переїзд? Ви десь працюєте?
Одне я можу сказати Вам точно, гіперопіка Вашої матері пов'язана із якимись її внутрішніми конфліктами, які вона переробляє через Вас + її тривожністю. Водночас, Ви не відповідальні за її психічний стан - це лише у її владі, а Ваше завдання - жити власним життям та сепаруватися.

цитата:

Мені хочеться просто будувати своє життя, знайомитися з людьми... Бо реально я відчуваю, що не живу своїм життям... Ось так...

Ви цілком маєте право на своє життя, свої рішення і свої помилки. Що Вам заважає почати жити своїм життям вже зараз?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 3 · 2020-07-02 14:55:09

Дарина, добрый день!
Если Вы работаете в терапии с психологом, то контакты вне Вашего кабинеты не должны происходить. Это нарушение правил работы. Здесь я соглашусь с Вашей мамой. Вы говорите о том, что в эмоциональном плане сильно привязаны к ней и зависите от ее мнения. Из Вашего описания видно, что мама очень тревожная и гиперопекающая, что может делать Вас тоже тревожной. Если есть у Вас возможность, то подумайте о том, как начать жить отдельно от родителей

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 4 · 2020-07-02 15:35:43

Добрий день! Мама хвилюється, намагається відгородити Вас від помилок але перебільшує:"я перебільшую та складається враження, що мама - свідомо чи несвідомо - маніпулює мною, та я не розумію яку ціль вона переслідує... Бо реально я відчуваю, що не живу своїм життям"... Добре, що Ви це розумієте. Що Вам заважає жити своім життям?

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 5 · 2020-07-02 15:36:03

Добрий день! Мама хвилюється, намагається відгородити Вас від помилок але перебільшує:"я перебільшую та складається враження, що мама - свідомо чи несвідомо - маніпулює мною, та я не розумію яку ціль вона переслідує... Бо реально я відчуваю, що не живу своїм життям"... Добре, що Ви це розумієте. Що Вам заважає жити своім життям?

Не можу зрозуміти поведінку мами